ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848–1849 рр. – революційні події на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії

1853–1856 рр. – Кримська війна

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Правильна послідовність:

Б. 1223 р. Уривок «Була рада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: “Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй”» описує раду князів у Києві та їхнє рішення зустріти ворога (монголо-татар) на чужій землі. Це пряме посилання на події перед битвою на річці Калці 1223 року, де руські князі вперше зіткнулися з монгольським військом.

А. 1239 р. Уривок «Того літа татари взяли Переяславль», «Того ж літа взяли татари Чернігів.»  описує захоплення і спалення Переяславля та Чернігова татарами. Ці події відбулися на початковому етапі великого походу Батия на Південно-Західну Русь, після зруйнування Північно-Східної Русі, а саме восени 1239 року.

Г. 1240 р. Уривок «Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт», «Коли [воєвода] Дмитро був поранений, татари ввійшли на стіни і займали їх» детально описує облогу і взяття Києва Батиєм, згадуючи Лядські ворота, стінобитні гармати та воєводу Дмитра. Облога і падіння Києва відбулися восени-грудні 1240 року.

В. 1246 р. Уривок «[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия» розповідає про мученицьку смерть князя Михайла Чернігівського в Орді за відмову пройти між вогнями та поклонитися "ідолу" (поганським богам або символам влади). Це сталося у 1246 році під час візиту Михайла Всеволодовича до ставки хана Батия. Ця подія належить до періоду встановлення ярличної системи та залежності руських князівств від Золотої Орди.

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Б – Дмитро (Байда) Вишневецький (середина XVI ст.): Перший серед списку. Він вважається засновником першої відомої Січі на острові Мала Хортиця (близько 1553–1556 рр.).

 Г – Петро Конашевич-Сагайдачний (початок XVII ст.): Гетман реєстрового козацтва, який очолював легендарні походи (зокрема, Хотинська війна 1621 року).

А – Іван Сірко (друга половина XVII ст.): Славетний кошовий отаман періоду Руїни, який обирався на цю посаду рекордну кількість разів між 1659 та 1680 роками.

В – Петро Калнишевський (XVIII ст.): Останній кошовий отаман Запорозької Січі, який керував нею до остаточного зруйнування російськими військами у 1775 році.

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Київська держава

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках його сини: Ізяслав, Святослав та Всеволод.

Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році, згідно з його заповітом, Київська Русь була розділена між його синами. Троє найстарших — Ізяслав, Святослав і Всеволод — утворили так званий тріумвірат Ярославичів. Вони правили спільно, намагаючись зберегти єдність держави, що було найяскравішим проявом правління тріумвірату. 

Відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

Основними напрямами зовнішньої політики гетьмана Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни (1648–1657 рр.) були:

• 2 забезпечення визнання новоствореної держави – Гетьманщини

• закріплення досягнень збройної боротьби

• 6 пошук союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

Головна мета зовнішньої політики Хмельницького полягала у міжнародному визнанні Гетьманщини як суверенної держави. Цього він намагався досягти шляхом переговорів з Річчю Посполитою (Зборівський договір, Білоцерківський договір) та укладенням союзів.

Відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Наведені положення програми відповідають «чорносотенцям» (узагальнююча назва російських націоналістичних партій і груп, які активно діяли у великих українських містах). Поштовхом до партійного оформлення російських націоналістів стали події революції 1905–1907 рр. «Чорносотенці» були однією з опор російського самодержавства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

У 1907 р. під впливом народних виступів і застерігаючи революційні події, подібні до тих, що мали місце на теренах Російської імперії в 1905–1907 рр., влада Австро-Угорщини запровадила загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Бойові дії на території Україні розпочалися з перших днів початку Першої світової війни, що тривала з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція

Предмет ідентифікації в завданні – «Тимчасова інструкція», яку Тимчасовий уряд Росії надав Генеральному Секретаріату.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради», «Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську…» – чітко ввказуєть на те, що подано уривок «Тимчасових інструкцій».

Ідентифікація документа дає змогу визначити його вплив на події. Видання цього документа йшло у розріз з попередніми домовленостями між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, які були оформлені в положеннях ІІ Універсалу. Відповідно «Тимчасові інструкції» призвели до загострення відносин між УЦР та Тимчасовим урядом.

Відповідь – Г.