ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення. У цьому випадку подано уривок зі звернення УЦР до населення у зв’язку зі вступом в Україну німецько-австрійських військ. На це вказують слова і словосполучення-маркери: «допомагаючи українському уряду в боротьбі з насильниками і грабіжниками», «війська вступили на територію України», «не мають ніяких ворожих нам намірів», «Німеччина і Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні наства…».

Визначення документа дає змогу відповісти на завдання.

Вступ німецько-австрійських військ, як союзних Україні, став можливим у результаті підписання Брестського мирного договору у лютому 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

У цьому випадку – І Універсалу УЦР.

Цей документ, оприлюднений у червні 1917 р. декларував намір «творити новий лад вільної автономної України»: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Відповідно, гасло, яке відповідає змісту І Універсалу УЦР – це «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку в джерелі йдеться про мету участі Росії в Першій світовій війні, її загарбницькі плани щодо українських земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данилаі Романа з Імперією» – чітко ввказуєть на те, що йдеться про Східну Галичину, яка за княжих часів була Галицьким (князь Ярослав Осмомисл), а згодом Галицько-Волинським князівством (князь Данило Романович). Ці землі були загарбані росіянами під час наступу 1914 р., який отримав назву «Галицька битва».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати історичні джерела, а також знань процесів розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Слова-маркери в уривку джерела – «поляки боялися хлопської організації», «назва «Січ» – вказують на спортивно-фізкультурну організацію (спортивно-пожежно-руханкове товариство) «Січ», що постала в Галичині у 1900 р. завдяки діяльності Кирила Трильовського (січовий батько).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Із запропонованих варіантів відповіді для економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. було характерним утворення монополій. Зокрема у цей час постали такі синдикати, як «Продамет» (1902 р.), «Продуголь» (1904 р.), «Урожай», «Продвагон», «Паровозний союз» (1907 р.), «Продаруд», «Проволока» (1908 р.)та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду гетьманства І. Мазепи.

Перехід гетьмана І. Мазепи на бік швецького короля Карла ХІІ як реакція на антиукраїнську політику московського царя мав далекосяжні наслідки для Козацької держави.

Цар Петро І для приборкання виступу здійснив такі заходи:

влаштував вибори нового гетьмана – І. Скоропадського;

знищив гетьманську резиденцію Батурин з усіма мешканцями (1708 р.);

зруйнував Чортомлицьку Січ (1709 р.) як покарання січовиків на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком за підтримку повстання гетьмана І. Мазепи.

Відповідь: 4, 6, 7

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Твердження, що характеризують Романа Мстиславовича

2. Проводив активну зовнішню політику: Роман Мстиславович здійснював успішні походи проти половців (1197–1204), воював із поляками та угорцями, підтримував зв'язки з Візантією та Священною Римською імперією. Його політика була однією з найактивніших у тогочасній Європі.

4. Об’єднав галицькі та волинські землі в єдину державу (1199 р.): Це його головна історична заслуга — він, як волинський князь, захопив Галич після припинення там місцевої династії, подолав опір бояр і створив єдине Галицько-Волинське князівство.

6. Був фактичним володарем Київського та Переяславського князівств: У 1203 році Роман захопив Київ, прогнав Рюрика Ростиславича і посадив там свого намісника (титулувався «Великим князем Київським»). Таким чином, він тимчасово об'єднав під своєю зверхністю майже всю Південно-Західну Русь, за що літописець назвав його «самодержцем усієї Русі»

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «М. Голіцин», «вдруге з російськими військами ходили в Крим», «приєднався гетьман І. Мазепа з козаками» – чітко вказують на події Другого кримського походу 1687 р.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «поляки удалися до трактатів з росіянами», «Андрусів», «відступивши росіянам на тринадцять років» – чітко вказують на Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією 1667 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «гетьман І. Виговський», «Сосновка. . переправа», «велике царське військо князя Ромадановського», «бій великий був», «хан з Ордами з Торговиці рушив», «багато царських людей полягло» чітко вказують на перебіг битви під Конотопом 1659 р., де було розгромлено військо московського царя.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «(турчин) постановив… розорити війною Чигирин», «Юрій Хмельницький», «Чигирин з усією Україною схилити під турецьку владу» – чітко вказують на події Чигиринських походів турецьких військ 1677, 1678 рр.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Послідовність подій, пов’язаних з монгольською навалою на руські князівства:

Облога та розорення Києва військом хана Батия відбулась у 1240 р.

Битва русько-половецьких військ з монголами на р. Калка – у 1223 р.

Розорення монголами Переяслава та Чернігова сталася у 1239 р.

Галицько-Волинську державу монголи спустошили у 1240–1241 рр.

Відповідь: БВАГ.