ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання має на меті перевірку вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки і знання змісту нової економічної політики.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечити вихід з економічної і політичної кризи шляхом повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості і зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізація політики супроводжувалася неодноразовими кризами хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), появою безробіття і зростанням соціальної нерівності (поява непманів). У 1929 р. Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання візуального історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес колективізації.

Ключовими у джерелі маркери є художні образи «колгоспниці» і «куркуля» і гасла-словосполучення – «Іди в колгосп», «Усі разом дамо куркулю відсіч», «шкодить робітникам і селянам той, хто розпродає і вирізає худобу», «З усім інвентарем до колгоспу вступай, не ріж свою худобу», «Організуємо колективний двір для худоби» – чітко вказують на правильні відповіді: плакат створює негативний образ заможного селянина (куркуля); поява плакату зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр. (щоб не віддавати у колгосп селяни вирізали більше половини худоби, поголів’я якої не вдавалося відновити декілька десятиліть); плакат агітував за усуспільнення власності.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено ймовірні межі Великої Скіфії. На це вказують географічні об’єкти. Особливо на скіфів вказують зазначені скіфські царські кургани: Товста Могила, Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила; сусідство зазначеної території з грецькими містами-державами: Тіра, Ольвія, Херсонес.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший відомий договір Русі з Візантією був укладений князем Аскольдом у 860 р. після його переможного походу на Константинополь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини припинення полюддя київськими князями після смерті князя Ігоря.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «мовив Олег Аскольдові і Дірові», «винесли Ігоря… син Рюрика» – чітко вказують на подію, яка започаткувала правління династії Рюриковичів у Києві (882 р.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «древляни вбили… Ігоря», «Іскоростень» – чітко вказують на події 945 р., коли князь Ігор намагався стягнути з древлян повторну данину, за те і був убитий.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «вчинив мир зі своїм братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» – чітко вказують на події розподілу Русі між Мстиславом і Ярославом Мудрим (1024 р.)

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Ішла Ольга до Новгорода», «встановила вона погости і данину, і оброки. І ловища», – чітко вказує на реформаторську діяльність княгині Ольги.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Народні збори, на яких обговорювалися та вирішувалися громадські справи у деяких народів, країнах, зокрема, в Русі-Україні називалися віче.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – князь Лев Данилович.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто Львів, що сам будував ще за батька», «жив у злагоді з татарами», «ходив на Польщу…, Литву…, Угорщину», «здобув… Люблін». – чітко вказують на те, що в уривку джерела йде мова про князя Лева Даниловича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання перевіряє знання основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 1478 р. Кримське ханство потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

Відповідь – Г.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено костел святого Варфоломія в Дрогобичі.

Відповідь – Б.