ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Історичний діяч Б, з іменем якого пов’язано заснування першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи, – це князь Василь-Костянтин Острозький.

Ця школа відома як Острозька академія (заснована у 1576 р. в місті Острог).

На базі Острозької академії діяв культурно-освітній гурток, і була відкрита Острозька друкарня, де Іван Федоров видав знамениту Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

На картосхемі проілюстровано події 1648–1649 рр.

Картосхема відображає основні військові кампанії та ключові події початкового, найуспішнішого етапу Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ці слова гетьмана Петра Дорошенка прямо стосуються укладення Андрусівського перемир’я (1667 р.) між Московським царством та Річчю Посполитою.

Ця угода, укладена без участі та згоди Гетьманщини, юридично закріпила поділ України по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Наведені картосхеми дають змогу визначити територію, охоплену повстанням під проводом С. Палія.

На схемі чітко виділено район на Правобережжі (територія Речі Посполитої), окреслений жирною лінією, який включає міста Фастів, Біла Церква, Вінниця, Брацлав. Це територія так званої «Паліївщини» – козацького повстання 1702–1704 років.

Паліївщина (1702–1704 рр.) – це масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване фастівським полковником Семеном Палієм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

У наведеному уривку Іван Франко прямо пов'язує появу опришків із нестерпними умовами життя селян (хлопів) та надмірним феодальним гнітом, що було причинами опришківського руху.

Опришки – це учасники народно-визвольного руху в Галичині, на Закарпатті та Буковині, який тривав з XVI до середини XIX століття. Це були селяни, які бралися до зброї, щоб помститися шляхті за соціальний і національний гніт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Ця особливість безпосередньо пов'язана з початком промислового перевороту, про який ми згадували раніше. Давайте розберемо, що саме відбувалося в цей період і чому інші варіанти не підходять для першої половини XIX століття.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх життя видатного українського поета, художника Тараса Шевченка.

У 1840 р. відбулася видатна подія як у житті Шевченка, так і в розвитку української літератури, українського національно-визвольного руху – вийшло друком перше видання збірки поезії «Кобзар».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У результаті «Весни народів» селяни західноукраїнських земель звільнилися від повинностей на користь поміщика.

Головним здобутком європейської революції «Весна народів» (1848–1849 рр.) для селян західноукраїнських земель була остаточна ліквідація кріпацтва та скасування панщини й інших феодальних повинностей на користь поміщиків. Влада оголосила селян повноправними власниками своїх наділів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильною відповіддю є високий порівняно з іншими верствами українського суспільства рівень освіченості.

Особливістю українського національного відродження на західноукраїнських землях було домінування на першому етапі представників греко-католицького духовенства серед його діячів. Це було зумовлено цілою низкою факторів: греко-католицька церква зберігала богослужіння церковно-слов’янською мовою, її духовенство порівняно з іншими верствами українського суспільства було освіченим, мало доступ до новітніх інтелектуальних ідей та теорій, було моральним авторитетом і провідником у своїх парафіях.

Відповідь – А.