ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан», «висвятив на митрополію Київську… Йов Борецький… і з ним єпископів» – чітко вказують на причетність до цієї події, що відбулась у 1620 р., гетьмана П. Сагайдачного.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Люблінська унія (1569 р.) передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

• Люблінська унія, підписана 1 липня 1569 року в Любліні, створила Річ Посполиту (Річ Посполиту Обох Народів) — федеративну державу, що об'єднала Польське королівство та Велике князівство Литовське.

• Ця унія передбачала спільного короля, спільний Сейм (парламент), спільну зовнішню політику та грошову одиницю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

На фото, де зображена фортеця на скелі над морем (або великим водним простором), зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (період роздробленості) та Великого князівства Литовського в ХІV ст. було існування удільних князівств.

• Київська Русь (ХІІ–ХІІІ ст.): Цей період відомий як феодальна роздробленість, коли Київська Русь розпалася на самостійні удільні князівства (Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське тощо).

• Велике князівство Литовське (ВКЛ) (ХІV ст.): Після приєднання руських земель (Київщини, Чернігівщини, Волині, Поділля) до ВКЛ, литовські князі (Гедиміновичі) на першому етапі зберегли старий удільний устрій.

Таким чином, існування великих автономних князівств (уділів), керованих князями-родичами верховного правителя, було спільною рисою політичного устрою обох держав у вказані періоди.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Уривок документа дає змогу визначити привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Ключові слова в джерелі – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Йдеться про початок польсько-угорської боротьби за Галицько-Волинську спадщину після смерті Болеслава Юрія II у 1340 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє».

Остромирове Євангеліє є найдавнішою точно датованою пам'яткою старослов'янського письменства київської редакції. Воно було переписане дияконом Григорієм у 1056–1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Саме наявність точної дати в післямові робить його найдавнішим датованим джерелом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

«Шлюбну дипломатію» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв’язків започаткував київський князь Володимир Святославич.

Князь Володимир Великий активно використовував династичні шлюби для зміцнення міжнародного становища Київської Русі.

«Шлюбна дипломатія» — це термін, який використовують для позначення зовнішньої політики, що ґрунтується на укладенні династичних шлюбів. У Київській Русі такий підхід став важливим інструментом налагодження міжнародних зв'язків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

В уривку описано події походу київського князя Олега на Константинополь (Царгород).

Ключові слова – «звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі», «підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста», «греки» – описують легендарний похід Олега на столицю Візантійської імперії у 907 році.

За літописною версією, греки закрили ворота міста і перегородили вхід у бухту ланцюгами. Тоді Олег наказав витягнути кораблі на берег, поставити їх на колеса і за допомогою вітрил рушити до стін Константинополя. Побачивши таку небачену тактику, візантійці злякалися і запропонували мир. У результаті походу Олег уклав вигідний для Русі торговий договір, що було значною дипломатичною та військовою перемогою.

Відповідь – Г.