ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківського договору (1651 р.) позначено на картосхемі літерою Г.

Ця карта ілюструє різке скорочення території. Гетьманщина обмежується лише Київським воєводством. Це відповідає принизливим умовам Білоцерківського мирного договору 1651 р., укладеного після поразки під Берестечком.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

1648 рік є ключовим, оскільки саме з обрання Богдана Хмельницького гетьманом розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Описані події (висвячення митрополита Йова Борецького патріархом Феофаном у 1620 р.) відбулися завдяки П. Сагайдачному.

Події, описані в уривку, стосуються відновлення православної ієрархії в Київській митрополії у 1620 році Єрусалимським патріархом Феофаном III, який висвятив Йова Борецького на Київського митрополита, а також інших єпископів.

Ця подія відбулася завдяки активній підтримці та гарантуванню безпеки патріарху з боку гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорозького козацтва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Люблінська унія (1569 р.) передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

• Люблінська унія, підписана 1 липня 1569 року в Любліні, створила Річ Посполиту (Річ Посполиту Обох Народів) — федеративну державу, що об'єднала Польське королівство та Велике князівство Литовське.

• Ця унія передбачала спільного короля, спільний Сейм (парламент), спільну зовнішню політику та грошову одиницю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

На фото, де зображена фортеця на скелі над морем (або великим водним простором), зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (період роздробленості) та Великого князівства Литовського в ХІV ст. було існування удільних князівств.

• Київська Русь (ХІІ–ХІІІ ст.): Цей період відомий як феодальна роздробленість, коли Київська Русь розпалася на самостійні удільні князівства (Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське тощо).

• Велике князівство Литовське (ВКЛ) (ХІV ст.): Після приєднання руських земель (Київщини, Чернігівщини, Волині, Поділля) до ВКЛ, литовські князі (Гедиміновичі) на першому етапі зберегли старий удільний устрій.

Таким чином, існування великих автономних князівств (уділів), керованих князями-родичами верховного правителя, було спільною рисою політичного устрою обох держав у вказані періоди.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Уривок документа дає змогу визначити привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Ключові слова в джерелі – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Йдеться про початок польсько-угорської боротьби за Галицько-Волинську спадщину після смерті Болеслава Юрія II у 1340 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє».

Остромирове Євангеліє є найдавнішою точно датованою пам'яткою старослов'янського письменства київської редакції. Воно було переписане дияконом Григорієм у 1056–1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Саме наявність точної дати в післямові робить його найдавнішим датованим джерелом.

Відповідь – В.