ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на репродукціях картин зображено гетьманів Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння процесу формування козацтва як соціального стану.

У завданні йдеться про спеціальну постанову польського короля Стефана Баторія від 1578 р.

У «Постанові щодо низовців» визначалися права й обов’язки взятих на службу реєстрових козаків. Ураховуючи те, що соціальні стани різняться своїми правами та привілеями, ця постанова започаткувала визнання козацтва новим соціальним станом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.

На фото зображено Вірменський собор ХІV ст. у Львові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Кревська унія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «магнати і шляхта», «юна королева», «інтереси Польщі», «Ягайло» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Кревську унію, яка була укладена у 1385 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)

На фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірення знання зовнішньої політики князя Данила Романовича Галицького у другій половині 1240-х – 1260-х рр.

Це період правління князя після монгольської навали, коли він намагався створити коаліцію держав для боротьби із Золотою Ордою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Ярослава Мудрого.

Ключове в джерелі речення-маркер – «єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про князя Ярослава Мудрого, за правління якого в 1051 р. Іларіон став митрополитом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Поляни, сіверяни, древляни – за повідомленнями «Повісті минулих літ» – назви союзів східних слов’ян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

Місце розташування Мізинської стоянки позначено на картосхемі цифрою 3. Мізинська палеолітична стоянка розташована на Сіверщині, поблизу села Мізин (верхів’я р. Десна). 

Мізинська стоянка — це одна з найвідоміших стоянок пізнього палеоліту (близько 20-18 тис. років тому). Вона розташована в Коропському районі Чернігівської області, на правому березі річки Десна.

Відповідь – В.