ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Предмет ідентифікування в завданні – державний цінний документ – «Приватизаційний майновий сертифікат». Назва документу вказує на мету його випуску (емісії) – приватизація частки державного майна. Тож документ випущено з метою пришвидшити роздержавлення економіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Загальноукраїнський страйк як форму боротьби в роки перебудови першими використали шахтарі, які виявилися найвразливішою категорією населення перед соціально-економічною кризою, якої зазнав СРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

На карикатурі, наведеній у завданні, відображено прагнення влади приборкати рух за перебудову, започаткований нею, але над яким вона втратила контроль.

На це вказує головний персонаж карикатури: суфлер, який намагається змінити, заперечити суть вимог населення, гасел політики (Гласність!). Про це свідчать його жести й транспарант зі словом «Ні!».

«Гласність» була складником політики «перебудови», започаткованої компартійно-радянським керівництвом у квітні 1985 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

У завданні наведено уривок інтерв’ю представника влади, який здійснював репресії проти інакодумців в УРСР, у якому він указує на один з інструментів для здійснення переслідувань. Інакодумців в УРСР / СРСР називали дисидентами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Потрібно, узявши до уваги зазначені в завданні хронологічні рамки, визначити один із заходів здійснюваних за часів десталінізації, партійно-радянським керівництвом.

Серед наведених варіантів відповіді хронологічно відповідають умові завдання лише заходи з ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Зведення «хрущовок» стало вагомим чинником підвищення життєвого рівня значної частини населення УРСР.

У роки десталінізації за рішенням вересневого 1953 р. пленуму ЦК КПРС збільшено й присадибні господарства колгоспників. Але цей захід не відповідає хронологічним рамкам завдання, до того ж незабаром його нівельовано іншими заходами влади, які призвели до суттєвого зменшення присадибних ділянок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони створили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

У завданні наведено уривок офіційного звернення влади Польщі щодо населення територій, охоплених проведенням урядової переселенської акції. З тексту очевидним є негативне ставлення польської влади до дій Української повстанської армії (УПА), членів якої названо «бандитами». Акцію польської влади проти мирного українського населення, яке підтримувало дії УПА, проведено 1947 р. й названо операцією «Вісла».

Унаслідок етнічної чистки з території Підляшшя, Холмщини, Посяння, Лемківщини депортовано все українське населення в західні й північні райони Польщі. Зрештою, після зникнення українського населення із цих регіонів, зник і сенс боротьби УПА на цих теренах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Для відновлення жорсткого контролю над суспільством після Другої світової війни сталінське керівництво здійснило заходи (ідеологічна кампанія), які дістали узагальнювальну назву «ждановщина», за прізвищем тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова. Одним зі складників кампанії була боротьба з «безрідними космополітами».

Кампанія передбачала цькування в пресі й позасудові переслідування. Такий евфемізм компартійно-радянська «пропагандистська машина» застосовувала щодо діячів науки й культури, які за національністю були євреями. Їм закидали непатріотичне ставлення до радянської батьківщини і зрадництво на користь ворогів. Тобто в завуальованій формі компартійно-радянське керівництво СРСР / УРСР почало використовувати антисемітизм як складник офіційної ідеології.

Правильна відповідь – Б.