ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку знань, про українські землі, які на початку ХХ ст. перебували під владою Австро-Угорщини.

У зазначений період під владою двоєдиної монархії перебували Закарпаття, Буковина і Східна Галичина. В імперії вони не становили єдиної адміністративної одиниці, а були складовими окремих адміністративно-територіальних одиниць: Угорське королівство, Коронний край Буковина, Королівство Галіції та Лодомерії.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки. У цьму випадку йдеться про причини голоду 1946–1947 рр.

Серед запропонованих варіантів відповіді причинами голоду були: державна політика хлібозаготівель; повоєнна розруха; посуха, що вразила територію республіки. Відтак до голоду призвели як об’єктивні причини (природний катаклізм і руйнація сільського господарства в роки війни), так і суб’єктивні – вилучення державою з колгоспів України надмірну кількість продовольчих ресурсів, заборона залишати вражені голодом райони.

Відповідь: 1, 3, 4.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо йузагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено терени Великої Скіфії та сусідньої держави, яка позначена штрихуванням. Територія розташування держави – Керченський і Таманський півострови – та її столиця – Пантикапей – указують на Боспорське царство.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання може бути таким.

Перший крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Словосполучення-маркер «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі» вказує на один із заходів політики князя Ярослава Мудрого, скерований на зміцнення княжої влади. Ця подія сталася 1051 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою зовнішнього незалежного оцінювання.

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізувати джерела й розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей. Слова-маркери «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073.», «князя Святослава, сина Ярославового» вказують на початок будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Наступним кроком є визначення, на якому фото вона зображена. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Отже, на фото зображені Софійський собор у Києві (А), вірменський собор у Львові (Б), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (В) та Успенського собору Києво-Печерської лаври (Г).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку треба визначити, унаслідок яких подій утворилася Галицько-Волинська держава.

У ХІІ ст. на теренах Русі відбувалися одночасні процеси роздробленості та формування центрів об’єднання окремих земель. Ці процеси супроводжувалися гострими міжусобними війнами між князями. Скориставшись ослабленням княжої влади в Галицькому князівстві, волинський князь Роман Мстиславич у 1199 р. об’єднав землі двох удільних князівств під своєю владою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій другої половини ХІV ст.

Більшість українських земель перейшла під владу Великого князівства Литовського після перемоги князя Ольгерда над монголами у битві на Синіх Водах у 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань передумов укладення Люблінської унії та вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

З кінця ХV ст. між Великим князівством Литовським і Московською державою розгорілася боротьба за спадщину Київської Русі.

Війни (1467–1494, 1500–1503, 1512–1514, 1517–1522, 1534–1537 рр.) тривали з непевним успіхом. Проте Москва загалом брала гору. Кульмінацією боротьби стала Лівонська війна (1558–1583 рр.), у якій Москва завдала поразку Лівонському ордену. Щоб не допустити посилення Москви й утвердитися їй на узбережжі Балтійського моря, у війну вступили Велике князівство Литовське й Польща. Москва перенесла бойові дії на територію Литви й завдала ряд поразок литовському війську. Лише допомога польського війська дала змогу переломити перебіг війни на користь антимосковських сил.

Відповідь – В.