ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Анексія Криму.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям збройної агресії Росії проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 р. та незаконної анексії Криму (офіційно проголошена 18 березня 2014 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Гаслами «Помаранчевої революції» були: «За чесні вибори!», «Бандитам тюрми!», «Ющенко – наш Президент!», «Ющенко. Так!». Відповідно, ці гасла не закликали до зміни системи, «…і найголовніше – пошук інструментарію для зміни цієї системи».

Іншими були гасла «Революції гідності». Протестуючі вимагали ліквідацію злочинного режиму, корупції та олігархії, продовження євроінтеграції тощо. Реалізація цих гасел є зміна системи відповідними інструментами. «Революція гідності» призвела до втілення процесу декомунізації, який гальмувався двадцять попередніх років, почата реальна децентралізація системи влади, розпочаті реформи МВС, Збройних Сил та інших силових структур, розпочата боротьба з корупцією тощо.

«Революцією згори» зазвичай позначають реформи, здійснювані владою, для запобігання соціального вибуху, революції.

«Культурна революція» – цей термін використовується для позначення кардинальних змін, які здійснили більшовики у 1920–1930-х роках з ідеологізації всіх сторін життя суспільства, Установлення контролю на культурою, насадження єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій становлення незалежної України. Під час Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. питання було сформульовано так: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Загострення соціально-економічної кризи. Причини і наслідки поглиблення економічної кризи.

Предмет ідентифікації в завданні – товарний талон 1990 р.

На це вказують написи «Запрошення. Придбання мила туалетного і господарського». Це джерело є яскравою ілюстрацією провалу політики «перебудови».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. П. Шелест.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любіть її», «моя Україна», «наша Україна» – допомагають визначити уривок з книги П. Шелеста «Україно наша Радянська!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння напрямів внутрішньої політики М. Хрущова.

Однією зі складових внутрішньої політики була реалізація низки надпрограм у сільському господарстві, які були покликані стрімко збільшити виробництво сільгосппродукції (освоєння цілинних і перелогових земель, «наздогнати та перегнати Америку» у виробництві м’яса і молока, кукурудзяна кампанія, меліорація, хімізація тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості. Політика влади щодо економічного життя населення.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів відбудови в Україні після Другої світової війни. Як і в 1930-ті роки, влада використала трудовий ентузіазм робітників, які бажали якнайшвидше подолати негативні наслідки війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Хід операції «Вісла». Наслідки проведення операції «Вісла».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців», «не створюючи компактні групи» – чітко вказують на заходи операції «Вісла» по депортації українського населення з Лемківщини, Посяння, Холмщини у західні і північні райони Польщі. Одним із наслідків цих заходів була часткова асиміляція українців у польському середовищі.

Відповідь – А.