ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних політичних течій українського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Радикальна течія ініціювала створення першої української політичної партії в 1890 р. – Русько-української радикальної партії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші твори живопису, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, а також визначати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукціях картин, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, у завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь співвідносити місця, де відбувалися важливі події, із самими подіями.

Згідно з літописом, древлянське місто Іскоростень пов’язано із загибеллю київського князя Ігоря 945 року.

У Царгороді (Константинополі) відбулося хрещення княгині Ольги, коли вона прибула з дипломатичною місією до візантійського імператора (946 чи 957 р.).

У Любечі 1097 року відбувся один з найважливіших з’їздів князів, онуків Ярослава Мудрого.

Корсунь (Херсонес) у Криму став місцем хрещення князя Володимира Великого у 987 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Проблему браку кінноти у власному війську Богдан Хмельницький розв'язав шляхом укладення воєнно-політичного союзу з Кримським ханством.

Для легітимізації своєї влади й започаткування власної династії Б. Хмельницький здійснював Молдавські походи та домігся одруження свого сина Тимоша з молдавською принцесою Розандою.

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників після укладення Віленського московсько-польського перемир’я привів до укладення угоди про військовий союз із Трансільванським князівством і Шведським королівством.

Спроба досягнення компромісу з Річчю Посполитою спричинила підписання Зборівського договору 1649 року.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь співвідносити діяльність історичних постатей з їх результатами. У цьому випадку треба вказати, хто із зазначених діячів українського національно-визвольного руху причетний до створення названих видань.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку знань подій історії Галицько-Волинської держави, зокрема послідовності правління князів.

Засновником Галицько-Волинської держави був князь Роман Мстиславич у 1199 р. Після його смерті та тривалої боротьби державу очолив Данило Галицький. Після правління його сина Лева княжий стіл посів Юрій І Львович. Останнім галицько-волинським князем був Юрій ІІ Болеслав.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела) і хронологічної компетентності.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери: «імператор і самодержець всеросійський», «малоросійський народ», «видав указ:», «при гетьмані Скоропадському у Глухові», «бути… колегії» – указують на 1722 р., коли для керування Гетьманщиною за указом царя Петра І було запроваджено Першу малоросійську колегію.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери: «Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями», «ми тепер уважати маємо шведів за своїх приятелів, союзників», «увільнити нас од рабства та зневаги й поновити на найвищому ступені свободи» – указують на 1708 р., коли гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери: «звільнення графа Розумовського… із чину гетьманського», «утворити там Малоросійську колегію», – указують на події 1764 р., коли було скасовано гетьманство.

Ключовим у джерелі Г уривком є «генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з ясновельможним гетьманом таке право». Він вказує, що цитованим джерелом є «Конституція Пилипа Орлика» (1710 р.).

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено межі Київської держави за часів князів Олега (882–912 рр.) та Ігоря (912–945 рр.). На це вказують обриси території Київської держави і сусідніх держав, напрямки походів князів Олега та Ігоря.

Таким чином, картосхема дає змогу, керуючись запропонованими варіантами відповідей, визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.; визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VІІІ–Х ст.; указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря (на Константинополь і узбережжя Каспійського моря).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати основний зміст діяльності історичних постатей.

На початку ХVІІІ ст. відбувається стрімкий процес ліквідації автономних прав Гетьманщини у складі Московської держави.

Збройний виступ проти цього очолив гетьман Іван Мазепа, який намагався здобути воєнно-дипломатичну допомогу Швеції. Його підтримав отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко. Проте поразка шведської армії під Полтавою завадила планам унезалежнення Гетьманщини від Московії. Після смерті Мазепи боротьбу продовжив Пилип Орлик, обраний козаками гетьманом у вигнанні. Але і його дії та сподівання зрештою не досягли бажаного результату. 

Відповідь: 1, 6, 7.