ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

«Матір’ю міст руських» називали Київ, відповідно пригадавши це зможемо розв’язати завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Наявність мапи в тестовому завданні дає можливість виявити, чи вміють учасники застосувати свої знання з історії.

Такі завдання насправді чи не найлегші в тестовому зошиті, тому що учасникам треба прочитати мапу. Просто прочитати, що є. У нашому випадку є заштрихована територія з містами Київ, Харків, Вінниця тощо. По сусідству читаємо: Польща, Румунія, РСФРР, і Кримська АСРР. На останньому утворенні треба наголосити: воно виниколо наприкінці 1921 р..

Таким чином, з перелічених діячів будуть зайвими – М. Грушевський (зійшов з політичної «сцени» у 1918 р.,), Є. Петрушевич (який на момент 1921 р. перебував в еміграції), С. Петлюра (що втратив контроль над українськими землями після Ризького договору).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Програма ЗНО з історії України містить перелік прізвищ історичних діячів, котрих учасники мали б розпізнавати «за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Дату першої п’ятирічки містить програма ЗНО, тобто, пригадавши роки 1928/1929–1932, зрозуміємо, що йдеться про період модернізації промисловості, будівництво нових фабрик та заводів, іншими словами, про намагання СРСР подолати технічну відсталість країни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Зання дат дасть можливість виконати подане тестове завдання.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Подане завдання частково продовжує тематику попереднього завдання (№ 11). Тобто треба пригадати, до складу яких держав належали західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А це Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Учасники мали б розпізнавати портрети, світлини історичних діячів.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

Тестове завдання перевіряє знання дат історичних подій.

В уривку йдеться про бажання уряду УРСР узяти участь у «Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско». Ці слова-маркери підказують, що йдеться про дату квітень 1945 – Україна – співзасновниця ООН (ця дата є в програмі ЗНО з історії України).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

Тестове завдання має на меті перевірити здатність учасників зовнішнього незалежного оцінювання визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку маємо уривок з історичного джерела про голод 1946-1947 рр., де йдеться про посуху й способи обробітку землі. Саме спосіб обробітку дає підказку правильної відповіді.

Відповідь – Б.