ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

Це була одна з найпоширеніших форм позаземлеробських занять українців. Чумаки не лише перевозили товари, а й ставали першими українськими підприємцями, накопичуючи капітал для майбутньої промисловості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

«Енеїду» Івана Котляревського, що вперше побачила світ 1798 р., уважають першим твором нової української літератури. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України.

Уже в першій половині XIX ст. естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко й особливо Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народній основі. Окрім того «Енеїда» героїзувала козацькі часи історії України.

«Кобзар» Тараса Шевченка побачив світ уперше 1840 р. й відразу набув популярності. «Кобзар» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Він належить до найволелюбніших книг усіх часів, наскрізь просякнутий прагненням волі, передчуттям її неминучості.

«Історію Русів» анонімного автора ще до її виходу друком 1846 р. поширювали в списках у колах української, і не лише, інтелігенції з початку 20-х рр. XIX століття. Вона справила великий влив на появу симпатій до українства в середовищі прогресивних російських мислителів.

Від початку публічної появи «Історію Русів» розглядали як історичний документ, написаний за аналогією з козацькими літописами. Однак із середини XIX ст. «Історію Русів» почали розглядати як політичний памфлет. Саме в такому статусі вона відіграла значну роль в історії політичної думки України й посіла в ній почесне місце як твір, що не лише висловив у концентрованій формі політичні погляди попередньої доби й сучасників автора, а й значною мірою вплинув на обґрунтування державницько-самостійницьких прагнень українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурині, що був зведений в 1799–1803 рр.

Палац Кирила Розумовського в Батурині — це видатна пам'ятка архітектури класицизму, яка була символом спроби відродження гетьманської столиці та української державності у XVIII столітті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Уривок з історичного джерела описує формування населення Слобідської України (Слобожанщини).

Слобідська Україна (Слобожанщина) — це історико-географічний регіон, який сформувався в XVII столітті на землях, що лежали на південно-західному прикордонні Московського царства (сучасні території Харківської, Сумської, частини Луганської та Донецької областей України, а також частини Бєлгородської, Курської, Воронезької областей Росії).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Бароко – це панівний мистецький стиль в Україні XVII–XVIII століть, який набув унікальних національних рис і став відомим як українське (козацьке) бароко.

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, було ускладнення українсько-московських відносин, створення воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої

Московське царство фактично пішло на змову з Річчю Посполитою, припинивши спільну боротьбу і обговорюючи можливість обрання московського царя Олексія Михайловича на польський престол. Це було сприйнято Хмельницьким як зрада інтересів Гетьманщини.

Правильна відповідь – А.