ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

У завданні наведено уривок офіційного звернення влади Польщі щодо населення територій, охоплених проведенням урядової переселенської акції. З тексту очевидним є негативне ставлення польської влади до дій Української повстанської армії (УПА), членів якої названо «бандитами». Акцію польської влади проти мирного українського населення, яке підтримувало дії УПА, проведено 1947 р. й названо операцією «Вісла».

Унаслідок етнічної чистки з території Підляшшя, Холмщини, Посяння, Лемківщини депортовано все українське населення в західні й північні райони Польщі. Зрештою, після зникнення українського населення із цих регіонів, зник і сенс боротьби УПА на цих теренах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Для відновлення жорсткого контролю над суспільством після Другої світової війни сталінське керівництво здійснило заходи (ідеологічна кампанія), які дістали узагальнювальну назву «ждановщина», за прізвищем тодішнього секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології Андрія Жданова. Одним зі складників кампанії була боротьба з «безрідними космополітами».

Кампанія передбачала цькування в пресі й позасудові переслідування. Такий евфемізм компартійно-радянська «пропагандистська машина» застосовувала щодо діячів науки й культури, які за національністю були євреями. Їм закидали непатріотичне ставлення до радянської батьківщини і зрадництво на користь ворогів. Тобто в завуальованій формі компартійно-радянське керівництво СРСР / УРСР почало використовувати антисемітизм як складник офіційної ідеології.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У січні – лютому 1944 р. відбувся розгром Корсунь-Шевченківського угрупування ворога – «Другий Сталінград». Це створило сприятливі умови для наступу радянських військ на Правобережній Україні протягом 1944 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Колгоспно-радгоспну систему насаджували в результаті реалізації політики суцільної колективізації 1929–1934 років. Одним із результатів цієї політики був Голодомор – геноцид українського народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.