ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Союзницькі відносини, що склалися між Військом Запорозьким і Московським царством (Переяславська угода 1654 р.), відкривали перед гетьманом Б. Хмельницьким перспективу довести до переможного кінця війну проти Речі Посполитої.

Московське царство, що було історичним противником Речі Посполитої, розглядалося як ідеальна військова сила для продовження та завершення війни проти Польщі з метою остаточного визволення українських земель і забезпечення суверенітету Гетьманщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зображено під буквою Б.

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622 рр.) — видатний український військовий, політичний і державний діяч першої чверті XVII століття, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі. Він відомий як реформатор козацтва та послідовний захисник православної віри.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Затвердження в 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої створення реєстрового війська стало політичним і правовим актом визнання козацтва новим соціальним станом.

• Реєстрове козацтво було створене польсько-литовським урядом (зокрема, польським королем Стефаном Баторієм у 1578 р.) і являло собою частину козаків, які були офіційно прийняті на державну службу та внесені до спеціального реєстру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.

Пам’ятка архітектури Львова, зображена на фото, пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірмен.

На фотографії зображено Ансамбль Вірменського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, а саме його внутрішні дворики (Південний та Східний, або Христофоровий), галереї та апсидна частина храму.

Цей комплекс є духовним і культурним центром львівської вірменської громади, яка була однією з найдавніших та найвпливовіших у середньовічному Львові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Кревська унія.

Подія, наслідком якої став шлюб королеви Ядвіги та князя Ягайла, відбулася у 1385 р.

Уривок описує один із ключових наслідків укладення Кревської унії (Кревського акту) між Польським королівством та Великим князівством Литовським, яка була підписана 14 серпня 1385 року.

• Згідно з цією унією, литовський князь Ягайло зобов'язався охреститися сам, охрестити Литву за католицьким обрядом і одружитися з польською королевою Ядвігою.

• Цей шлюб поклав початок династичній унії двох держав, а Ягайло став польським королем під іменем Владислав II Ягелло.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)

На фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.

Візантійська культура (культура Візантійської імперії, зі столицею в Константинополі) мала вирішальний вплив на формування мистецтва, архітектури та релігійного життя Київської Русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Створення міжнародної коаліції для боротьби з Ордою було стратегічною метою його зовнішньої політики цього періоду, хоча цей план і не був повністю реалізований через неготовність західноєвропейських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Ярослава Мудрого.

Подія, описана в уривку, відбулася за правління князя - Ярослава Мудрого.

В уривку йдеться про поставлення Іларіона першим русином на митрополичу кафедру в Києві. 

Це відбулося у період правління Ярослава Мудрого (сина Володимира Великого), приблизно в 1051 році. Зазвичай митрополитів для Русі призначали у Візантії. Поставлення Іларіона, автора знаменитого «Слова про закон і благодать», стало важливим кроком у зміцненні автокефалії (самостійності) Руської церкви.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Поляни, сіверяни, древляни – це назви союзів східних слов’ян. 

• Поляни: Мешкали в центральному регіоні — на середній течії Дніпра, навколо майбутньої столиці Київської Русі — Києва.

• Древляни: Жили на захід від полян, в лісових масивах Полісся.

• Сіверяни: Заселяли землі на схід від Дніпра, в басейнах річок Десна та Сейм. 

Ці племінні об'єднання були основою для формування держави Київська Русь.

Відповідь – Г.