ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність між датами та подіями, описаними в уривках джерел:

1 - 1223 р. Уривок В описує битву на річці Калка (1223 р.), де руські та половецькі війська вперше зіткнулися з монголами (татарами). Згадується поранення князя Данила (Мстиславича).

2 - 1238 р. Уривок А описує захоплення (звільнення) Галича князем Данилом Романовичем та утвердження його влади в Галичині. Це сталося у 1238 році після смерті останнього галицького боярина та перемоги Данила над німецькими хрестоносцями під Дорогочином.

3 - 1245 р. Уривок Г описує битву під Ярославом (1245 р.), де князь Данило остаточно розгромив об'єднані сили угорців (під проводом Ростислава Михайловича) та польських феодалів. Ця перемога завершила його боротьбу за спадщину батька.

4 - 1253 р. Уривок Б описує коронацію Данила Романовича королівським вінцем від Папи Римського. Коронація відбулася в Дорогочині у 1253 році.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Правильна відповідність між іменем гетьмана та подією, що з ним пов’язана:

1 – Б Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

2 – В Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

3 – Г Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

4 – А Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Відповідність між явищем / процесом та його наслідком:

1 – В (декабристський рух в Україні, повстання Чернігівського полку) Декабристи (члени Південного товариства) організували збройний виступ Чернігівського полку під проводом С. Муравйова-Апостола та М. Бестужева-Рюміна, який тривав з 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. на Київщині.

2 – Б (французько-російська війна 1812–1814 рр., формування козацьких полків і земського ополчення) Для боротьби з Наполеоном російський уряд ініціював створення ополчення та українських козацьких полків (зокрема, 15 полків на Полтавщині та Чернігівщині), обіцяючи козакам повернення їхніх прав.

3 – Д (російсько-турецька війна 1828–1829 рр., ліквідація Задунайської Січі) Під час цієї війни кошовий отаман Йосип Гладкий із частиною козаків перейшов на бік російської армії. Це розлютило турків, які знищили Задунайську Січ, а з козаків-переселенців Росія згодом утворила Азовське козацьке військо.

4 – А (українське національне відродження, утворення Кирило-Мефодіївського братства) Логічним завершенням «академічного» етапу відродження (збирання літописів, дослідження мови) став перехід до політичної боротьби, що втілилося у створенні першої таємної організації – Кирило-Мефодіївського братства у 1845 р.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Правильна послідовність битв:

1. В — Битва біля річки Сині Води (1362 р.): Перемога литовсько-руського війська князя Ольгерда над Золотою Ордою. 

2. Г — Битва біля міста Орша (1514 р.): Видатна перемога об'єднаного війська (литовців, білорусів, поляків та українців) під проводом князя Костянтина Острозького над московською армією під час московсько-литовських воєн.

3. Б — Битва біля міста Пилявці (1648 р.): Одна з найважливіших перемог війська Богдана Хмельницького над армією Речі Посполитої на початку Національно-визвольної війни. Після неї козакам відкрився шлях на Західну Україну.

4. А — Битва біля міста Конотоп (1659 р.): Перемога війська гетьмана Івана Виговського та його кримськотатарських союзників над московською армією в ході московсько-української війни.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Пояснення послідовності

1. Г. Повстання під проводом М. Жмайла (1625): Було викликане спробами польського уряду зменшити реєстр і втрутитися у внутрішні справи козацтва. Завершилося підписанням Куруківської угоди.

2. А. Повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) (1630): Спалахнуло через подальші спроби обмежити права козацтва та скасувати Куруківську угоду. Закінчилося підписанням Переяславської угоди.

3. Б. Повстання під проводом І. Сулими (1635): Було спрямоване проти польського панування. Його кульмінацією стало зруйнування козаками фортеці Кодак, зведеної поляками для контролю над Запорожжям.

4. В. Повстання під проводом П. Павлюка (Бута) (1637): Мало широкий соціальний характер, охопило значні території, проте було жорстоко придушене, а сам Павлюк страчений. Це повстання передувало останнім великим повстанням того періоду — Острянина та Гуні (1638), після яких настав період, названий «Десятиліттям золотого спокою».

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Уривок описує хрещення князя Володимира Великого (близько 988 р.), що стало початком запровадження християнства як державної релігії.

Наслідками цієї події були:

1. Укладення династичного союзу Русі з Візантією (Володимир одружився з візантійською принцесою Анною).

4. Поява кам’яної церковної архітектури (будівництво Десятинної церкви, а пізніше — Софійського собору).

7. Запровадження християнства як державної релігії.

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них:

• Марко Кропивницький – письменник, драматург, театральний режисер й актор, з іменем якого пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії;
• Микола Садовський – актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру;
• Марія Заньковецька – акторка й театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ й початку ХХ століть.

Інші українці, про яких ідеться в завданні, не є професійними театральними діячами. Василь Симиренко – промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець. Іван Пулюй – фізик й електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Іван Труш – живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу й портретист, мистецький критик й організатор мистецького життя в Галичині. Дмитро Яворницький – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва.

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного виконання завдання потрібно взяти до уваги ключові слова й словосполучення, наведені в умові: «Сокіл-Батько», «Січ», «Українські Січові Стрільці» (УСС), «Українська Бойова Управа». З контексту зрозуміло, що йдеться про події, пов’язані з Першою світовою війною. Напередодні її українські патріотичні організації здійснювали значну роботу з виховання молоді в національному дусі. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Саме з них сформовано єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії – легіон Українських січових стрільців під керівництвом Української Бойової Управи.

Тож потрібно визначити, хто з-поміж історичних діячів, про яких ідеться в завданні, мав безпосередній стосунок до цих організацій. Іван Франко – письменник, громадський і політичний діяч – на момент початку Першої світової війни вже не мав колишнього впливу в громадському житті краю. Діяльність Євгена Петрушевича здебільшого пов’язана зі створенням Західноукраїнської Народної Республіки і її діяльністю. Андрей Шептицький – митрополит греко-католицької церкви – не міг підписувати накази громадських організацій. Іван Боберський – визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам «батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

В умові йдеться про І Всеукраїнський з’їзд більшовиків, тобто час після ультиматуму більшовиків до УЦР (грудень 1917 року) і захоплення міста Харкова. Корніловський заколот відбувся в серпні 1917 року, Тимчасового уряду Росії в грудні 1917 року вже не існувало, згідно з Берестейським договором радянська Росія змирилася з існуванням Української Народної Республіки. Тому варіанти відповіді Б–Г не задовольняють умову завдання. Рішення про скликання в Києві Всеукраїнського з’їзду рад ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-Західного краю. Головна мета його проведення полягала в розв’язанні на користь більшовиків питання про владу в Україні, зокрема, переобранні Центральної Ради.

Правильна відповідь – А.