ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Київщина, Східне Поділля (4-Г): Ці великі території увійшли до складу Великого князівства Литовського після перемоги на Синіх Водах (1362 р.) і залишалися під його контролем до Люблінської унії (1569 р.).

Галичина, Західне Поділля (3-Д): Ці землі були остаточно приєднані до Польського королівства ще в 1387 році, ставши, зокрема, Руським та Подільським воєводствами.

Буковина (1-Б): Наприкінці XV ст. перебувала у складі Молдавського князівства, яке згодом стало васалом Османської імперії.

Східне Закарпаття (2-В): З XI ст. Закарпаття перебувало у складі Угорського королівства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток театрального мистецтва. І. Карпенко-Карий.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «був одним з батьків новочасного українського театру, артист…, драматург…» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про І. Карпенка-Карого.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «людям треба насамперед завчасно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про засади діяльності Київської громади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Початок національного відродження. Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

Наприкінці ХVІІІ ст. – на початку ХІХ ст. греко-католицькі священики були майже єдиною освіченою верствою українського суспільства. Завдяки цьому і значному впливу на суспільство (церква і священики зберігали етнічну ідентичність) греко-католицьке духовенство стало рушієм національного відродження на українських землях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток літератури, мистецтва. Здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. Т. Шевченко. Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.

На фото зображено офорти Т. Шевченка: «Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Повстання Чернігівського полку – збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10–15 січня 1826 р. проти царського режиму.

Декабристи – це російські дворяни-революціонери, які у грудні (декабрі) 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва. Для історії України цей рух є надзвичайно важливим, оскільки значна частина їхньої діяльності відбувалася саме на наших теренах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Нова (Підпільненська) Січ існувала в період з 1734 по 1775 рр.

Запорозькі козаки в цей час брали активну участь у двох великих російсько-турецьких війнах на боці Російської імперії: у війні 1735–1739 рр. та війні 1768–1774 рр.

Саме після завершення останньої (Кючук-Кайнарджійський мир) потреба імперії у козаках як захисниках кордону відпала, що стало однією з причин ліквідації Січі у 1775 році.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідь – І. Мазепа.

Ця промова була виголошена Іваном Мазепою наприкінці жовтня 1708 року перед козацькою старшиною та військом у момент прийняття доленосного рішення про перехід на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

 У своїй промові Мазепа пояснював, що союз із Московією став згубним для України («рабство»), а шведський король виступає не як завойовник, а як «союзник і добродій», який допоможе відновити права та вольності Війська Запорозького.

Відповідь – Г.