ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено Софійський собор у м.Київ.

За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору було закладено за правління Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

Тепер є підстави вважати, що проєкт розпочато ще за часів Володимира Великого, а Ярослав Мудрий завершив спорудження храму.

За переказами, Ярослав заснував при Софійському соборі бібліотеку, яка стала центром перекладу та переписування книг (скрипторій). Місцезнаходження оригінальної давньоруської бібліотеки досі залишається загадкою для дослідників.

Таким чином, для характеристики Софійського собору в Києві можна використати такі твердження:

✅ 2. Спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого. (Будівництво розпочато в 1011 або 1017 році, завершено приблизно в 1037 році.)

✅ 4. Згідно з «Повістю минулих літ» храм було зведено на честь перемоги над печенігами. (Літопис пов'язує завершення будівництва з перемогою Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року.)

✅ 5. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі. (Ярославу Мудрому приписується заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі.)

Відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Київська Держава

В «Полюддя» (ІХ-Х ст.): Це система збирання данини з підвладного населення Київської Русі. Термін з'явився найраніше, оскільки практика полюддя була основною формою фінансового забезпечення князя ще за часів Олега та Ігоря (кінець IX – середина Х ст.).

Г «Погости» (Х ст.): Це місця (центри) збору данини, запроваджені княгинею Ольгою після повстання древлян у 945 р. (впорядкування системи данини після ліквідації полюддя як рухомого збору). 

А «Вотчина» (ХІ – ХІІ ст.): Це спадкове земельне володіння (від слова "отчина" — батьківська власність). Як юридичний термін, що позначає спадкове феодальне володіння, "вотчина" активно входить в ужиток та закріплюється у період політичної роздробленості (після Любецького з'їзду 1097 р.), коли князівства стають спадковими.

Б «Ярлик» (ХІІІ ст.): Це письмовий дозвіл (грамота) від ординського хана на право княжіння на певній території Русі. Цей термін пов'язаний виключно з періодом золотоординського панування, яке розпочалося після монгольської навали в середині ХІІІ ст. (з 1240-х років).

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

• 1 — В: Андрусівське перемир’я (1667 р.). Ключові маркери: поділ земель між Річчю Посполитою та Московським царством («залишаються у володінні... його царської величності») та встановлення спільного контролю над Запорожжям («під високою рукою обох Великих государів»).

• 2 — А: Гадяцький договір (1658 р.). Ключовий маркер: згадка про «Велике князівство Руське» як третю рівноправну частину Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою.

• 3 — Д: Бахчисарайський договір (1681 р.). Ключові маркери: визнання кордону по Дніпру між Москвою та Османською імперією, право татар на кочування та підтвердження приналежності Києва московському царю.

• 4 — Г: Корсунська угода (1669 р.). Ключовий маркер: умови прийняття турецького протекторату Петром Дорошенком. Султан і хан зобов’язувалися не укладати мир із Польщею чи Москвою без згоди гетьмана.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

1-Д. Данило Романович (Галицький): Найвідоміший його військовий успіх, що стосується західних ворогів, – перемога над Добжинським орденом хрестоносців під Дорогочином у 1238 році.

2-А. Лев Данилович: Значно розширив територію держави. Історичні джерела вказують на приєднання ним Люблінської землі (1292 р.) та тимчасовий контроль над Закарпаттям (Мукачівське князівство).

3-Г. Юрій I Львович: Для збереження самостійності держави і послаблення впливу Москви домігся від Константинополя заснування окремої Галицької митрополії у 1303 році.

4-Б. Юрій II Болеслав: Був католиком (за походженням мазовецький князь) і намагався проводити реформи за західним зразком, надаючи при цьому великі права католицькому духовенству й іноземним купцям, що сприяло посиленню католицтва.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

На фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.