ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Держава, позначена на картосхемі штрихуванням, – Хозарський каганат. Він існував у VII–X століттях. У часи розквіту територія цієї держави розкинулася від Дніпра й аж до Аральського моря. Пригадавши, що князь Олег воював із Хозарським каганатом за сіверян, а після походів Святослава це державне утворення перестало існувати, можна визначити правильну відповідь – А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів. У наведеному уривку з джерела є слово-маркер «половці», а також згадка про вимогу киян до князя Ізяслава. Це дає змогу дійти висновку, що йдеться про події другої половини ХІ століття, коли Ізяслав 1068 року дістав поразку від половців на річці Альті. Київське ополчення повернулося до Києва, зібрало віче на Подільському торгу й почало вимагати від князя Ізяслава коней і зброю, щоби помститися половцям. Князь відмовив їм. Тоді «люди київські» підняли повстання, унаслідок якого Ізяслав мусив тікати закордон. Віче – загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На фото, наведеному в завданні, зображено пам’ятник засновникам Києва (Кий , Щек і Хорив і їхня сестра Либідь). Вочевидь, історичне джерело, ілюстрацією до змісту якого може слугувати ця скульптурна композиція, – літопис «Повість минулих літ».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Прочитавши наведений уривок історичного документа, можна за першим реченням і словом-маркером «баскаки» ідентифікувати подію. Баскаки – це чиновники монгольської Золотої Орди, що збирали данину. З уривку випливає, що баскаків вигнано. Тобто йдеться про події другої половини XIV століття, коли литовці 1368 року на Синіх Водах завдали поразки монгольським військам, поширивши свою владу на руські землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Прочитавши наведений уривок історичного документа, можна за першим реченням і словом-маркером «баскаки» ідентифікувати подію. Баскаки – це чиновники монгольської Золотої Орди, що збирали данину. З уривку випливає, що баскаків вигнано. Тобто йдеться про події другої половини XIV століття, коли литовці 1368 року на Синіх Водах завдали поразки монгольським військам, поширивши свою владу на руські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Прочитавши наведений уривок історичного документа, можна за першим реченням і словом-маркером «баскаки» ідентифікувати подію. Баскаки – це чиновники монгольської Золотої Орди, що збирали данину. З уривку випливає, що баскаків вигнано. Тобто йдеться про події другої половини XIV століття, коли литовці 1368 року на Синіх Водах завдали поразки монгольським військам, поширивши свою владу на руські землі.

Що саме відбулося? Другий син Гедиміна Ольгерд (1345–1377 роки) узяв курс на захоплення українських земель. Золота Орда після смерті 1357 року хана Джанібека помітно ослабла: почалися міжусобиці, фактично утворилося кілька улусів. Протягом 1355–1356 років Ольгерд захопив Чернігівсько-Сіверську землю, а 1362 року – Київ. Того самого року він розгромив загони татарських військ на річці Сині Води й поширив свою владу на Поділля. У всіх цих землях Ольгерд залишив княжити своїх синів і племінників. Наприклад, у Києві правив його старший син Олександр. Місцеві феодали зберегли окремі свої володіння, а руські землі – Чернігівська, Київська й Волинська – залишалися автономними. Руські князі й бояри були васалами литовського князя. Водночас князь брав на себе зобов’язання захищати їх від татар. Українська аристократія підтримувала Велике князівство Литовське, оскільки його зовнішня політика (саме у боротьбі з монголо-татарами) збігалася з інтересами України. Українське населення вважало литовців союзниками в боротьбі із Золотою Ордою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати дати подій, наведених у варіантах відповіді й розуміти значення поняття «полемічна література». Утворення окремої Галицької православної митрополії відбулося за часів Галицько-Волинського князівства, тобто в XIV столітті. Київську митрополію підпорядковано Московському патріархату в другій половині XVII століття. Митрополитом Петром Могилою реформовано православну церкву 1632 року, тобто в першій половині XVII століття. Церковну унію (Берестейську) укладено 1596 року (тобто наприкінці XV століття), а дискусії (тобто полеміка) щодо об’єднання православної і католицької церкви вели й у першій половині XVII століття.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Куруківська угода завершує повстання Марка Жмайла. Тоді польський польний гетьман Станіслав Конєцпольський для уникнення поразки досяг компромісу з повстанцями, яких підтримували запорозькі козаки. Цей компроміс зафіксовано в Куруківській угоді. Одним з найважливіших наслідків Куруківської угоди був остаточний поділ козацтва на дві групи: реєстрових, заможних (дуків), за якими уряд визнавав козацькі права й вольності, і які здебільшого дотримувалися угодовської позиції щодо польського уряду; нереєстрових, «випищиків», що за Куруківською угодою мусили повернутися в кріпацтво.

Правильна відповідь – Г.