ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот» – чітко вказують на Емський указ імператора Олександра ІІ, який був виданий 1876 року. Указ завдав удару по діяльності громадівців, які легалізували свою діяльність завдяки участі в заходах Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відповідно указ призвів до закриття товариства й репресій проти діячів громадівського руху. Зокрема переслідувань зазнали Павло Чубинський і Михайло Драгоманов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху в роки Першої російської революції 1905–1907 років.

Під час революції в Росії було двічі скликано парламент (законодавчий орган) – Державну Думу (1906 – Перша, 1907 – Друга). До цих дум обирали депутатів і від українських губерній – 102 депутати. У І та ІІ Думах було сформовано Українські думські громади чисельністю 45 і 47 депутатів відповідно.

У І Думі українські депутати вимагали надання Україні політичної автономії в її

етнографічних межах, запровадження української мови у школах, судових й адміністративних органах.

У І Думі українські депутати вимагали перебудови імперії на конституційних засадах, національно-територіальної автономії України, амністії політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізації школи, судочинства й церкви.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «1916 р.», «його наступ перевершив усі очікування», «врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – чітко вказують на Брусиловський прорив.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українська революція.

Українську Народну Республіку проголошено Третім Універсалом (листопад 1917 року).

«…Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України…».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні» – чітко вказують на ультиматум Ради Народних Комісарів Росії, який був направлений Українській Центральній Раді у грудні 1917 року.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення ІV Універсалу УЦР, який оприлюднено в січні 1918 року.

Тобто цитовані документи створено в період від грудня 1917 року до січня 1918 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

У завданні йдеться про завершальні події Першої війни між УНР і радянською Росією, що тривала від грудня 1917 до травня 1918 року.

Війна розпочалася із ультиматуму Ради народних комісарів Росії Українській Центральній Раді. Зрештою розпочалися бойові дії. Маючи незначні сили, через прорахунки в державному будівництві УЦР швидко стала втрачати контроль над територією України. Наступ більшовицьких військ став каталізатором проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки. Проте вже на початку лютого 1918 року більшовики взяли Київ.

Від повного розгрому УНР врятував укладений нею з Німеччиною, Туреччиною, Болгарією й Австро-Угорщиною сепаратного Берестейського мирного договору – 9 лютого 1918 року півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Правобережної України, 1 березня звільнив від більшовиків Київ, а укладений 3 березня країнами Четверного союзу з РСФРР Брест-литовський мирний договір зобов’язав її визнати незалежність не лише Української Народної Республіки, а й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

Упродовж березня-квітня німецькі й австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня – Донеччину й Крим, що змусило РСФРР 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір. Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах німецько-австрійської окупації стало наслідком укладенням Брест-Литовського (Берестейського) договору.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики державних утворень, що існували в 1918–1921 роках.

Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві й Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складниками національно-культурної політики Української Держави Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим», «скличемо конгрес усього трудового люду України», «Делегати будуть обиратися на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від трудової інтелігенції – 6,4 %» – чітко вказують на дії Директорії з легалізації своєї влади через проведення виборів до Трудового конгресу.

Правильна відповідь – А.