ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. «Союз визволення України». Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни.

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного руху в роки Першої світової війни. Зокрема, про діяльність Союзу визволення України, який був створений у Львові емігрантами з Наддніпрянщини.

Союз підтримав Німеччину й Австро-Угорщину в боротьбі проти Росії, сподіваючись за їх допомогою відірвати Україну від Росії. Важливим напрямом роботи Союзу, поряд з широкою інформаційно-пропагандистською роботою, була допомога військовополоненим українцям, що опинились у таборах для військовополонених в Австро-Угорщині та Німеччині. Згодом з цих вояків були сформовані Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, що взяли участь у вигнанні більшовиків з України в 1918 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт».

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного і спортивно-фізкультурного руху в регіонах України.

Зазначені в завданні організації «Сокіл» (створений в 1898 р.), «Січ» (1900 р.), «Пласт» (1911 р.) на початку ХХ ст. активно діяли в Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей характерними рисами були такі:

• завершення промислового перевороту, початок монополізації.
• бурхливий розвиток вугледобувної, гірничорудної та металургійної галузей.
• будівництво розгалуженої системи залізниць.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Згідно з літописною легендою («Повість минулих літ»), великий князь київський Володимир Великий обирав між трьома основними монотеїстичними релігіями, а також слов'янським язичництвом, яке він відкинув:

1. християнства (з Візантії та від німецьких посланців — католиків);

2. іудаїзму (від хозар);

3. ісламу (від волзьких булгар).

Відповідь: 1 2 3.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньо-політична діяльність уряду Б. Хмельницького. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Поділ Гетьманщини. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Правильна хронологічна послідовність укладення міжнародних угод XVII ст.:

1. Г – «Березневі статті» між Військом Запорозьким і Московським царством (1654 р.)

2. Б – Андрусівський договір між Річчю Посполитою та Московським царством (1667 р.)

3. А – Бахчисарайський договір між Московським царством та Османською імперією й Кримським ханством (1681 р.)

4. В – «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою (1686 р.)

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду князів. Князювання Данила Романовича.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

Б (1051 р.): Поставлення Іларіона першим русином-митрополитом. Це відбулося до смерті Ярослава Мудрого (1054 р.) і до появи половців як головної загрози.

В (1068 р.): Поразка Ярославичів (Ізяслава, Святослава, Всеволода) на річці Альта від половців. Це перша велика поразка від половців, що сталася невдовзі після смерті Ярослава.

А (1097 р.): Любецький з'їзд князів, на якому було проголошено принцип "кожен хай держить отчину свою" з метою припинення міжусобиць.

Г (1253 р.): Коронація Данила Галицького королівським вінцем у Дорогичині. Це найпізніша подія, що належить до періоду боротьби Галицько-Волинської держави із Золотою Ордою.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (19 лютого 1861 р.) містяться в уривку джерела Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателей».

Положення циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва (1863 р.) відображені в уривку джерела В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «видання книг малоросійською мовою… припинити».

Положення Емського указу імператора Олександра ІІ (1876 р.) містяться в уривку джерела А. Ключові словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії… будь-яких книг, брошур… малоросійською говіркою», «припинити видання газети «Киевский телеграф».

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (17 жовтня 1905 р.) містяться в уривку джерела Д. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «дарувати населенню непорушні основні… свободи».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідність між історичними подіями та гетьманами:

1 – В (Іван Брюховецький) Саме під час гетьманування Брюховецького (у 1663–1664 рр.) польський король Ян II Казимир здійснив свій останній масштабний похід на Лівобережжя, намагаючись відновити владу Речі Посполитої. Похід завершився поразкою поляків.

2 – А (Іван Виговський) Конотопська битва (1659 р.) – це найвідоміша перемога Івана Виговського, де козацьке військо разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію під командуванням Трубецького.

3 – Б (Іван Самойлович) Чигиринські походи (1677 та 1678 рр.) відбулися в період правління Самойловича. Величезне османське військо намагалося захопити колишню столицю Богдана Хмельницького. Зрештою, місто було зруйноване, а Самойлович був змушений вивести війська за Дніпро.

4 – Г (Іван Мазепа) Саме Іван Мазепа за наказом російського царя у 1704 році придушив повстання Семена Палія на Правобережжі. Мазепа скористався цим, щоб фактично об'єднати Правобережну і Лівобережну Україну під своєю булавою на кілька років.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.