ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію зі джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистська листівка. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на листівці, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. Написи на листівці вказують, що вона розповсюджувалася напередодні проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «страйкуючі», «шахтарі», «вимоги…: проголошену економічну реформу треба проводити в життя… самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про період «перебудови». Саме в цей період шахтарі започаткували страйковий рух, який мав не тільки економічний, а й політичний характер.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одній з негативних явищ радянської дійсності – низькому рівню культури обслуговування у сфері торгівлі. На це вказує сам малюнок (керівник торгівельного закладу роздає співробітникам маски з посмішкою) і підпис, який є прямою мовою керівника торгівельного закладу: «Наш магазин включився в місячник ввічливості!».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Б. Патон.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами на фото можна впізнати видатних вчених: Є. Патона, М. Амосова, В. Глушкова, О. Антонова. Видатним вченим у галузі електрозварювання, металургії та технології металів є Є. Патон.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Сутність процесу лібералізації.

Завдання передбачає знання про зміст і заходи політики десталінізації.

Смерть Й. Сталіна спричинила в СРСР зміни, які отримали образну назву «відлига». Основним змістом цих змін, які асоціюються з діяльністю М. Хрущова, є заходи з ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Кульмінацією цих заходів стало офіційне засудження Комуністичною партією СРСР «культу особи Й. Сталіна», яка відбулось у 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Д. Мануїльський.

Завдання передбачає перевірку знань про участь УРСР у міжнародних відносинах після Другої світової війни.

УРСР, ставши однією з країн-співзасновниць ООН (1945 р.), відновила свою зовнішньополітичну діяльність. Для реалізації зовнішньої політики в 1944 р. було відновлено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський. Проте участь України як суб’єкта міжнародних відносин була обмеженою. Будучи складовою СРСР, вона у своїх зовнішньополітичних діях не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий. Увідповіднюємо отриману інформацію з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображено перебіг бойових дій на Правобережній території України і в Криму. Напрям дій радянської армії, місця оточення німецьких військ, географічні назви вказують на їхні наступальні дії в січні-травні 1944 р. На цей період ще не було повністю завершено вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати передумови вступу Червоної армії у вересні 1939 р. на територію Західної України.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 р. Червона армія завдала удару по Польщі зі Сходу. Цей напад став можливим через  укладений 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова), який розмежовував «сфери впливу» між СРСР та Німеччиною. Зокрема, в радянську сферу впливу потрапляли Бессарабія, Західна Україна, Західна Білорусія, східна частина польських земель до р. Вісла, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях. «Пацифікація».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли… проти беззбройного українського населення Східної Галичини.», «шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення, яке проживало на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – А.