ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Шарж — це різновид карикатури, у якому зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Отже, зображене джерело треба аналізувати як карикатуру. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, шарж, відповідно до умови завдання, присвячений подіям Революції гідності. На це вказують барикада з автомобільних шин, студент і Прапор України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Становлення незалежності України відбувалося в умовах глибокої економічної кризи, яка була зумовлена кризою і розвалом радянської моделі розвитку і вкрай повільним здійсненням реформ, які б забезпечили переведення економіки на ринкові рейки та включення її у світовий економічний простір. Економічна криза тягла за собою стрімке падіння рівня життя населення. Економічні негаразди сприяли популярності сил, які користувалися популістськими гаслами, намагалися дискредитувати ідею незалежності України. Усе це загострило політичної боротьби. Крім того, загострилися відносини між Президентом і Верховною Радою, владні повноваження яких не були врегульовані.

У таких умовах розв’язання протистояння між гілками влади вбачалося в проведенні дострокових виборів як Президента, так і Верховної Ради.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Прийняття Декларації про державний суверенітет.

Ключові положення документа (словосполучення-маркери) – «Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах», «Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві», «відносини Української РСР з іншими радянськими республіками будуються на основі договорів…» – дозволяють визначити, що даний уривок документа є Декларація про державний суверенітет УРСР, ухвалена 16 липня 1990 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам радянської дійсності 1970-х – 1980-х рр. На ній зображена дошка оголошень підприємства, на якій подана листівка з фотографіями працівників (переважно керівної ланки), які систематично під різними приводами не присутні на робочому місті. На це вказують підписи під фотографіями відсутніх осіб: «пішла в хімчистку», «пішла в другий відділ», «пішов покурити», «пішов на об’єкт».

Таким чином, карикатура акцентує увагу на проблемі низького рівня трудової дисципліни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Опозиційний рух.

Завдання передбачає знання перебігу політичних подій в УРСР на початку 1970-х рр. і їх причиново-наслідкові зв’язки.

У 1972 р. з посади Першого секретаря ЦК КПУ було усунуто П. Шелеста, якого звинуватили в недостатній увазі «у справі інтернаціонального виховання трудящих і примиренському ставленні до проявів націоналізму».

Новим керівником ЦК КПУ в 1972 р. став В. Щербицький, який сприяв прискоренню русифікації республіки. Вступ його на посаду супроводжувалося погромом українського дисидентського руху і новою хвилею арештів дисидентів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України. Й. Сліпий.

На фото зображено білого чоловіка старшого віку. Він має правильні риси обличчя – високий відкритий лоб, темні густі брови, темні очі з трохи приспущеними куточками, прямий рівний ніс. Чоловік має сиві вуса і бороду. Його погляд спрямований вдалину. На фото можна побачити чорний комір сутани і край білої колоратки. Такий одяг носять римо-католицькі та греко-католицькі священики. Зібрана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено Й. Сліпого – митрополита Української греко-католицької церкви.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в промисловості та сільському господарстві.

Завдання передбачає визначення рис економічного розвитку УРСР наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.

Зазначені хронологічні рамки вказують на період реформ, започаткованих Генеральним секретарем ЦК КПРС М. Хрущовим (період «відлиги»). Його реформаторські заходи не передбачали зміни суті радянської економічної моделі. Однією з ключових реформ в економіці було створення раднаргоспів, які забезпечували децентралізацію системи управління промисловістю.

Запровадження карткової системи розподілу товарів народного вжитку було характерно для періоду «воєнного комунізму», періоду 1930-х- 1940-х рр.

Переведення підприємств на госпрозрахунок і самофінансування – це ключові елементи реформ О. Косигіна і періоду перебудови.

Ідея розвитку вільних економічних зон, запозичена радянським керівництвом у другій половині 1980-х рр. в Китаї, так і не набула розвитку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину», «дикунська політика німецького імперіалізму», «Ми боремося за Українську державу» – допомагають визначити, що документ є зверненням до населення проводом Організації українських націоналістів під керівництвом С. Бендери.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України до складу УРСР.

Оскільки заштрихована територія на карті містить міста Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Дрогобич, Станіслав, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Волині і Східної Галичині, які у міжвоєнний період перебували під владою Польщі. 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було укладено Пакт про ненапад і таємний протокол до нього. Згідно з домовленостями ці та інші території мали ввійти до сфери радянського впливу. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, почалася Друга світова війна. 17 вересня 1939 р. радянські війська теж напали на Польщу, мотивуючи це турботою про українців та білорусів. Стрімким наступом радянська армія окупувала заштриховані на карті території. 28 вересня 1939 р. між Німеччиною і СРСР було укладено Договір про дружбу і кордони, за яким ці території закріплювалися за СРСР. У жовтні 1939 р. було юридично оформлено входження цих територій до складу УРСР та СРСР.

Відповідь – Б.