ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства та скотарства на землях України. Риси неолітичної революції. «Палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік».

Відповідність між періодами стародавньої історії України та змінами, що в них відбулися:

1- В. У період палеоліту почалося використання перших знарядь праці, зароджується мистецтво та релігійні уявлення.

2 - А. У період мезоліту винайдено водний транспорт (плоти, човни) та приручено перших тварин (собаку).

3 - Б. У період неоліту відбувся перехід до осілого способу життя, приручається більшість свійських тварин.

4 - Г. У бронзовому віці відбувається витіснення каменю штучним матеріалом (бронзою) у виробництві знарядь праці, винайдено колесо, приручено коня.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.

У цьому випадку йдеться про відносини з воєнно-політичним блоком НАТО. У 1996 р. Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради муру», яка була запропонована для країн, які не входили до блоку, але прагнули спільно підтримувати систему безпеки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Державотворчі процеси, риси політичного життя. Л. Кучма.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, на яких перемогу здобув Л. Кучма.

Л. Кучма двічі брав участь у президентських виборах – у 1994 й 1999 рр. Діаграма вказує на головного суперника – П. Симоненка. Саме ця інформація вказує на вибори 1999 р. На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став удруге Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови». Зростання соціальної та національної активності українського суспільства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад… Кримської області вжити… заходів для… надання… кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про повернення кримських татар на історичну батьківщину, яке розпочалося в роки Перебудови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Стус.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою», «політв’язень» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про В. Стуса, активного діяча дисидентського руху, який загинув в ув’язненні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Реформування управління економікою. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували в 1957–1965 роках. Раднаргоспи запроваджували децентралізовану систему управління, яка помітно поліпшила керування економікою регіонів, але призвела до розриву зв’язків між окремими галузями.

Таким чином, запровадження системи раднаргоспів послаблювало союзну номенклатуру та посилювало роль місцевих керівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Радянізація західних областей України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «завдяки… перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом», «собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596 р., ліквідувати унію», «повернутися до… Руської Православної Церкви» – допомагають визначити, що уривок є рішенням неканонічного Собору УГКЦ, який був інспірований радянськими спецслужбами. Собор відбувся у 1946 р. у Львові.

Відповідь – В.