ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови». Зростання соціальної та національної активності українського суспільства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад… Кримської області вжити… заходів для… надання… кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про повернення кримських татар на історичну батьківщину, яке розпочалося в роки Перебудови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Стус.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою», «політв’язень» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про В. Стуса, активного діяча дисидентського руху, який загинув в ув’язненні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Реформування управління економікою. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку необхідно визначити наслідок створення системи раднаргоспів.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували в 1957–1965 роках. Раднаргоспи запроваджували децентралізовану систему управління, яка помітно поліпшила керування економікою регіонів, але призвела до розриву зв’язків між окремими галузями.

Таким чином, запровадження системи раднаргоспів послаблювало союзну номенклатуру та посилювало роль місцевих керівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Радянізація західних областей України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «завдяки… перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом», «собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596 р., ліквідувати унію», «повернутися до… Руської Православної Церкви» – допомагають визначити, що уривок є рішенням неканонічного Собору УГКЦ, який був інспірований радянськими спецслужбами. Собор відбувся у 1946 р. у Львові.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Завдання передбачає знання перебігу основних подій вигнання німецьких окупантів та їх союзників з території України.

У даному випадку передбачається ідентифікувати результати дій радянських військ у серпні-грудні 1943 р. Цей період можна характеризувати як «Битва за Дніпро», в результаті якої було завершено звільнення Лівобережної України, Донбасу, розпочато визволення Правобережної України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

Завдання передбачає розуміння поняття і змісту руху Опору в роки Другої світової війни.

У даному випадку завдання акцентує увагу на формах боротьби.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «знищення читальні», «людей… змушено… кричати «Хай живе Пілсудський!» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Соціально-економічне життя. «Стахановський рух». О. Стаханов.

У цьому випадку необхідно визначити наслідок стахановського руху в СРСР. Стахановський рух – це масовий рух в СРСР послідовників шахтаря-рекордсмена Олексія Стаханова. Це були люди – новатори виробництва – робітники, колгоспники, інженерно-технічні працівники. Вони багато разів перевищували встановлені норми виробництва. Комуністична партія заохочувала й пропагувала стаханівський рух як новий етап соціалістичного змагання і форму підвищення продуктивності праці.

Олексій Григорович Стаханов став новатором вугільної промисловості й основоположником Стахановського руху, Герой Соціалістичної Праці.

Відповідь – В.