ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати політичні погляди діячів українського руху на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – суспільно-політична течія українського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «немає ніякого українського народу, є єдина і неподільна російська народність», «ми не можемо… відділятися… від наших братів… усім руським світом» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання передбачає знання перебігу і змісту реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Зокрема земської реформи 1864 р., що передбачала створення земств, які мали перейматися питаннями утримання лікувальних закладів, сприяння розвитку народної освіти тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Початок національного відродження.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати чинник, який мав вирішальний вплив на розвиток української культури.

При виконанні завдання у першу чергу слід звернути увагу на хронологічні рамки. Саме вони допоможуть визначити, що чинники, зазначені у відповідях Б, В, і Г, не належать до періоду першої половини ХІХ ст. Початок національного відродження припадає на період кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. До того ж національне відродження тісно пов’язано з процесами в культурній сфері, а діячі культури є першими носіями національного відродження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати національну українську організацію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – національна українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весна наступає… через Конституцію… то сонце… до нового життя пробудило», «Вставайте ж Браття, бо вже час! …Будьмо народом!» – допомагають визначити, що джерело є уривком з відозви Головної Руської Ради, з якою вона звернулася до українців Галичини у 1848 р. під час загальноєвропейської революції 1848–1849 рр., що отримала назву «Весна народів».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Завдання передбачає знання визначення такого поняття (явища), як масонство.

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яке на той час входило до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти. Територія Прикарпаття, яка була охоплена опришківським рухом, теж входила до складу Речі Посполитої. У першій половині ХVІІІ ст. рух опришків очолював Олекса Довбуш.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події, явища на основі опрацювання а з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події, явища.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Завдання передбачає знання території розселення українців у ХVІ–ХVІІ ст., напрямки колонізаційних процесів.

Починаючи від другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст., Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північних частин Донецької та Луганської областей України; південно-східних частин Воронезької, південно-західних частини Бєлгородської, півдня Курської областей Росії. У 1638 р. сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 р. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з І. Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим заснували Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм і багато інших. Разом з містами виникали й нові села.

Масове переселення на Слобожанщину українського населення розпочалося в другій половині ХVІІ ст. і було пов’язано з добою Руїни. У верхів’ях річок Сіверський Донець, Ворскла, Псел та інших переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод. У Слобідській Україні існував козацький устрій.

У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період / процес на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період / процес.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «настала… лиха година», «було… безладдя, … кожен робив, що хотів», «шарпали Україну польські війська…. Московські… турки і татари», «Україна розділилася на дві частини… На Лівобережжі вибрали одного гетьмана, на Правобережжі – іншого…» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період Руїни Козацької держави.

Відповідь – Б.