ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП).

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних із політизацією українського національного руху на західноукраїнських землях. Радикальна течія в українському русі була першої, що утворила політичну партію – Русько-українську радикальну партію. Це відбулося в 1890 р. Засновниками цієї партії були І.Франко і М.Павлик.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «засідання Громади», «головування генерал-губернатора», «займатися науковою діяльністю про Україну й для України» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про відкриття в 1873 р. Південно-Західного відділення російського географічного товариства. Відкриття Товариства відбулося під головуванням київського генерал-губернатора. Більшість учених, які були залучені до роботи Товариства, була учасниками таємної Київської громади. Завдяки відкриттю Товариства Київська громада отримала можливість легально займатись українознавчими дослідженнями. Проте ця діяльність тривала лише до 1876 р., коли було оприлюднено Емський указ царя Олександра ІІ.

Виконання цього завдання також можливо шляхом виключення. Собор руських вчених, товариство «Просвіта», Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це товариства, які у ХІХ ст. діяли на теренах західноукраїнських земель. Лише Південно-Західне відділення російського географічного товариства існувало на теренах Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає знання особливостей модернізації Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Одним з локомотивів стрімкого зростання економіки українських земель у складі Російської імперії стало широке залізничне будівництво. Особливістю цього будівництва було те, що колії насамперед прокладалися з урахуванням потреб економічного розвитку: до портів, промислових центрів, місць добування сировини тощо.

Будівництво першої залізниці було завершено в 1865 р. Вона з’єднала Одесу і місто Балта. Ця залізниця мала сприяти розвитку хлібного експорту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

У цитованому уривку викладено ключові положення програмних документів братчиків – «Книги буття українського народу» та «Статуту слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія».

Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) висувало ідеї:

• Панславізм та федералізм: створення спілки рівноправних слов'янських республік.

• Центр у Києві: місто мало стати місцем засідання загального сейму (парламенту) федерації.

• Демократичні цінності: загальне виборче право, свобода совісті та скасування кріпацтва (що було радикальним для Російської імперії).

• Християнський месіанізм: роль України як «каменя», що об'єднає слов'ян на засадах правди.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

У 1828 р. Задунайську Січ було зруйновано та знищено турецькими військами.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «поліпшити долю кріпаків українських», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про територію Галичини, яка відійшла до володінь австрійських Габсбургів у результаті І поділу Речі Посполитої 1772 р. Приєднані землі перебували у вкрай занедбаному стані. У цей час при владі в Австрії перебували при владі імператриця Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ, які здійснювали реформи у дусі «освіченого абсолютизму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

На фото зображена Андріївська церква, яка є однією з найвідоміших архітектурних пам'яток Києва.

• Час будівництва: 1747–1753 роки. Зведена на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни.

• Стиль: Бароко (пізнє бароко з елементами рококо). Характеризується витонченістю, великою кількістю ліпнини, позолоти та легкістю форм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Це рішення Верховної таємної ради було прийняте у 1727 році, а обраним гетьманом став Данило Апостол.

Після смерті Петра I та під час правління його наступників зовнішньополітична ситуація для Російської імперії ускладнилася (загроза війни з Османською імперією). Оскільки Лівобережна Україна була стратегічним плацдармом, імперський уряд вирішив піти на поступки козацькій старшині, щоб заручитися її підтримкою.

Відповідь – Г.