ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Це рішення Верховної таємної ради було прийняте у 1727 році, а обраним гетьманом став Данило Апостол.

Після смерті Петра I та під час правління його наступників зовнішньополітична ситуація для Російської імперії ускладнилася (загроза війни з Османською імперією). Оскільки Лівобережна Україна була стратегічним плацдармом, імперський уряд вирішив піти на поступки козацькій старшині, щоб заручитися її підтримкою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Бахчисарайський договір 1681 р., що вирішував долю Правобережної України, укладено турецьким султаном із московським царем.

• Договір підтвердив поділ Гетьманщини, закріплений Андрусівським перемир'ям (1667 р.). Лівобережна Україна і Київ остаточно визнавалися володінням Московського царства.

• Правобережжя: Османська імперія отримувала контроль над Південною Київщиною та Брацлавщиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Ці положення, що обмежували зовнішньополітичні відносини Гетьманщини та вимагали узгодження з центральною владою, містилися у «Березневих статтях».

«Березневі статті» (1654 р.) — це договір, укладений між Військом Запорозьким (Гетьманщиною) та Московським царством після Переяславської ради. Вони визначали умови переходу Гетьманщини під протекторат московського царя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Соціально-економічною зміною, пов'язаною зі становленням Української козацької держави в роки Національно-визвольної війни (1648–1657 рр.), стала фактична ліквідація особистої залежності селян.

В ході Національно-визвольної війни, головною рушійною силою якої було селянство і міщанство, було знищено адміністрацію Речі Посполитої (польську шляхту, урядників, суди). Це призвело до ліквідації кріпацтва на території, контрольованій Гетьманщиною. Селяни отримували особисту свободу та можливість вступати до козацького стану.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Це ікона «Успіння Богородиці» (1547 р.), автором якої є Олексій Горошкович.

Композиція поєднує традиційні елементи візантійського іконопису з впливами Ренесансу (архітектурний фон, фігурні фронтони будівель).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Подія, описана в уривку – оборона Хотинського табору від турецького війська на чолі із султаном Османом II – відбулася в 1621 р.

Війська Речі Посполитої (включно з 40-тисячним українським козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним) проти армії Османської імперії, якою командував султан Осман II.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

На фото зображено Кам'янець-Подільську фортецю.

Фотографія чітко відповідає ключовим архітектурним та ландшафтним ознакам Кам'янець-Подільської фортеці:

1. Башти: Видно комплекс із численних циліндричних (круглих) веж, більшість з яких мають високі конусоподібні дахи, що є характерною рисою саме цього замку.

2. Міст і Ландшафт: На передньому плані видно міст, який веде безпосередньо до входу у фортецю. Замок розташований на високому скелястому плато, оточеному глибоким каньйоном (видно обриви під фортецею), що є унікальною ландшафтною особливістю фортифікацій Кам'янця-Подільського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Після Батиєвої навали 1240 року і вимушеного визнання залежності від Орди у 1246 році, головною стратегічною метою Данила стало звільнення від монгольського панування.

• З цією метою він активно шукав союзників у Західній та Центральній Європі, налагоджуючи відносини з Польщею, Угорщиною та Папою Римським.

• Прийняття ним королівського титулу у 1253 році було частиною цього плану, оскільки Данило сподівався на обіцяну Папою допомогу у Хрестовому поході проти монголів.

Відповідь – В.