ТЕМА: Київська держава.

Основою зовнішньополітичних зв'язків Ярослава Мудрого з європейськими державами були міждинастичні шлюби.

Ярослав Мудрий увійшов в історію як "тесть Європи" через розгалужену систему династичних шлюбів, яку він уклав для своїх дітей. Ця політика мала на меті зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі, встановити мирні відносини із сусідніми державами та уникнути конфліктів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Візантійські посли передали ці слова князю Володимиру Великому.

Цей уривок описує події, що передували хрещенню Русі в 988 році. Князь Володимир, прагнучи отримати в дружини візантійську принцесу Анну, сестру імператорів Василія II і Костянтина VIII, висунув ультиматум: або йому віддадуть сестру, або він піде війною на Візантію. У відповідь візантійці поставили умову — Володимир має прийняти християнство. Він погодився, і ця подія стала вирішальною для хрещення Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі відображено Велике розселення слов’ян на території Центрально-Східної Європи. Цей процес відбувався в V–VII століттях. Ця експансія призвела до формування трьох великих груп слов'ян: західних, південних і східних.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.

У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Правильна відповідь – 2 3 4.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.) і в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки відбулося у 1958 році.

Б Початок випуску В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» припало на 1970 рік.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося 1976 року.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» за участі Василя Стуса проти масових арештів дисидентів відбулася 1965 року.

Завдання також можна розв’язати, з’ясувавши логіку подій.

А Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – це початок дисидентського руху.

Г Акція протесту в кінотеатрі «Україна» – протест проти першої хвилі арештів дисидентів.

Б Випуск В’ячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – спроба висвітлити діяльність дисидентів, репресії проти них влади.

В Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – набуття дисидентським рухом напівлегального існування, в умовах коли керівництво СРСР взяло на себе зобов’язання дотримуватися прав людини.

Правильна відповідь – 1А 2Г 3Б 4В.

Тема: Україна в 1920–1940-х роках.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів, на яких відображено події 1920–1940-х рр. на українських землях.

За словосполученнями-маркерами й образами (персонажами) можна визначити дату відображених на плакаті подій.

Плакат А. Основні маркери – зображення радянського солдата з радянським прапором, напис «Здрастуй, рідний Київ!» указують на 1943 р., коли з міста вигнано німецьких загарбників.

Плакат Б. Основні маркери – зображення червоноармійця в характерному однострої з прапором, на якому написано УСРР, указує на 1920-ті рр., коли використовували цей однострій, а назва радянської України мала таку абревіатуру (від 1919 до 1937 року).

Плакат В. Основні маркери – зображенням бійця в однострої Карпатської Січі й напис «Ставайте в ряди Карпатської Січі!» – указують на події жовтня 1938 – березня 1939 рр. у Закарпатті. На цих теренах здійснено спробу створити українську державу – Карпатську Україну, збройні сили якої названо «Карпатською Січчю».

Плакат Г. Основні маркери – постаті селянина (представника населення Західної України) та бійця Червоної армії, які спільно нищать польський пограничний стовп, написи «Обранці трудового народу! Голосуйте за входження Західної України до складу Радянської України, за єдину, вільну і квітучу Українську Радянську Соціалістичну Республіку!», «Назавжди знищимо кордон між Західною і Радянською Україною! Хай живе Українська Радянська Соціалістична Республіка!» указують на події осені 1939 р., коли в результаті агресії Німеччини й СРСР проти Польщі стало можливим приєднання західних областей України до УРСР.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х), в умовах десталінізації (1953–1964), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

У завданні наведено чотири історичні джерела, які потрібно віднести до певного хронологічного періоду.

У джерелі 1 маркерами є словосполучення «Перший секретар ЦК КПУ М. Підгорний докоряв», «Драч, Дзюба, Вінграновський», «українські буржуазні націоналісти за кордоном», що однозначно вказують на період десталінізації, коли влада ще закликами, без жорстких обмежень чи репресій намагалась утримати митців від виявів опозиційності.

У джерелі 2 маркери такі: «Головною метою діяльності Рух визначає», «Рух діє в межах Конституції УРСР». Вони чітко вказують на період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України, коли стала можливою діяльність неформальних організацій і, зрештою, багатопартійність.

У джерелі 3 маркерами є словосполучення «журнал «Вітчизна»», «національна обмеженість», «автори змальовують український народ ізольовано, у відриві від… великого російського народу», що однозначно вказують на період післявоєнної відбудови й розвиток України, коли українська культура була під тиском ідеологічної політики «ждановщини».

У джерелі 4 маркери такі: «Протягом останніх кількох років у СРСР проводяться політичні репресії над молодими людьми із середовища творчої та наукової інтелігенції», «В Україні… симптоми сталінізму». Вони чітко вказують на період загострення кризи радянської системи, коли влада розгорнула жорстку боротьбу проти дисидентів.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.