ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої. Наслідки поділів Польщі.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

На карті позначено межі Речі Посполитої. Історико-географічні назви, подані на заштрихованій території, вказують на те, що штрихуванням позначена територія Галичини. Саме ця територія за першим поділом Речі Посполитої відійшла до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури. Поняття та терміни: «козацькі літописи».

Завдання передбачає знання основних положень змісту «козацьких літописів» кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Зазначені в завданні твори ввійшла в історію української літератури під узагальнюючою назвою «козацькі літописи», відповідно, вони оповідають про козацьку добу в українській історії.

Основна увага у творах присвячена подіям Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького і наступній добі – Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

Правильна відповідь – Г Данило Апостол.

Гетьман Лівобережної України (1727–1734), відомий проведенням реформи судочинства та фінансів («Рішительні пункти»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Запорозька Січ в роки Руїни (60-70-ті pp. XVII ст.), виступала самостійною військово-політичною силою.

В епоху Руїни (період політичної кризи, громадянської війни та зовнішньої інтервенції в Україні) Запорозька Січ, попри спільне номінальне підпорядкування Гетьманщині, фактично була незалежним політичним суб'єктом із власною зовнішньою та внутрішньою політикою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Правильна відповідь – Берестецької.

Усе це відбувалося під час Берестецької битви (червень-липень 1651 р.) . Це була найбільша битва Національно-визвольної війни, яка закінчилася важкою поразкою козаків.

• Описані події — виведення козацького війська з оточення (облоги) після того, як Богдан Хмельницький і кримський хан Іслам-Ґерай III потрапили в полон до татар.

• Іван Богун був обраний наказним гетьманом і керував цим виходом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

1632 р. — це рік створення Києво-Могилянського колегіуму.

Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою шляхом об'єднання Київської братської школи з Лаврською школою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ця оцінка історика О. Субтельного стосується П. Конашевичу-Сагайдачному.

• Петро Конашевич-Сагайдачний (Гетьман реєстрового козацтва, поч. XVII ст.) був тим діячем, який зумів підняти козацтво до рівня провідної національної сили.

• Ключовою фразою є: «...Він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...» Це пряме посилання на те, що у 1620 році Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Метою братського руху на українських землях у XVI ст. був захист і підтримка православної церкви.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.