ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – організаційне оформлення українського національного руху в другій половині ХІХ століття.

Словосполучення-маркери – «Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання», «Петербург», «Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник “Основа”» – однозначно вказують на період зародження й організаційного становлення громадівського руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять і термінів з історії України.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне послідовне дотримання принципу найповнішого, життєво правдивого відображення світу, – це реалізм.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів розвитку українського національного руху в Галичині у другій половині ХІХ ст.

Створення у Львові товариства «Просвіта» (1868 р.) і Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності народовців.

Народовці – діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. На кінець ХІХ ст. рух народовців став домінівним у Галичині.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії основних постатей історичних постатей.

На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став Андрей Шептицький.

Шептицький Андрей (1865–1944 рр.) – митрополит Української греко-католицької церкви в 1901–1944 роках. Завдяки його діяльності УГКЦ стала ідейним і моральним натхненником українського руху в Галичині. За час свого служіння розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання уміння застосовувати знання основних понять і термінів з історії України.

Українські січові стрільці (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. й стояли під проводом Української бойової управи.

УСС були першими українськими частинами Австро-Угорщини, відібраними за національною ознакою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є історична постать.

Словосполучення-маркери – «серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером», «Я знав і любив вашого батька», «як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю» – однозначно вказують на Юрія Коцюбинського (1896–1937 роки), сина видатного українського письменника Михайла Коцюбинського (1864–1913 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського.

Прийшовши до влади в результаті перевороту й усунення від влади Української Центральної Ради (УЦР), гетьман намагався відійти від соціалістичних принципів політики, яку декларувала попередня влада. Відповідно він виступав за скасування восьмигодинного робочого дня і заборону страйків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є орган державної влади в Україні.

Словосполучення-маркери – «Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави», «стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями» – однозначно вказують на відозву Державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) до президента США Вудро Вільсона, який у січні 1918 р. в «Чотирнадцяти пунктах» проголосив принцип «самовизначення народів».

Правильна відповідь – Г.