ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є орган державної влади в Україні.

Словосполучення-маркери – «Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави», «стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями» – однозначно вказують на відозву Державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) до президента США Вудро Вільсона, який у січні 1918 р. в «Чотирнадцяти пунктах» проголосив принцип «самовизначення народів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Словосполучення-маркери – «Друковане слово розсіє темряву», «Неграмотний – той же сліпий» – однозначно вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності подолання неписьменності.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання суті нової економічної політики й уміння застосовувати основні поняття і терміни з історії України.

Більшовицьке керівництво в його прагненні здійснити комуністичні перетворення на селі – усуспільнення селянських господарств – за часів «воєнного комунізму» зіткнулося зі значним опором, особливо селянства. Провал спроби спонукав більшовицького лідера до пошуку нових шляхів перетворення. Одним із таких шляхів, який дав би «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом», він уважав кооперацію.

Кооперація – це форма організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Її різновидом є сільськогосподарська кооперація – система кооперативних сільськогосподарських товариств і спілок, створених на добровільних засадах із метою організації виробництв, заготівель, перероблення і збування продукції.

Сільськогосподарська кооперація досить успішно розвивалася на українських землях із другої половини ХІХ століття. Проте більшовики здійснили підміну понять. Кооперацію в їхній практичній діяльності підмінено колективізацією – примусовим усуспільненням селянських господарств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять з історії України.

Стаханівський рух – форма так званого «соціалістичного змагання» під час здійснення індустріалізації, започаткована 1935 р. за часів реалізації завдань ІІ п’ятирічки шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за зміну добув вугілля масою 102 т за норми 7 т. Повсюдне впровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення виробничих норм і посилення експлуатації працівників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на оцінювання розуміння суті репресивної політики тоталітарного комуністичного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року вийшла спільна постанова Центрального виконавчого комітету й Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «закон про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто Сталіну.

Закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору, адже передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким уважали навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці й конфіскування майна. За пом’якшувальних обставин покарання становило десять років ув’язнення в таборах, амністію заборонено. Хоча за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство карали ув’язненням до десяти років, а за крадіжку чужого майна покарання не перевищувало трьох місяців примусових робіт.

Діяла також таємна інструкція (13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, до «куркулів» згідно неї мали застосовувати лише «розстрільні» статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчив, що 83 % засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. У тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

Закон діяв до 1947-го, за ним засуджували людей також під час голоду 1946–1947 років. Пік застосування кривавого закону припав саме на 1932–1933 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є партійно-політична організація.

Маркери – «національна диктатура», «національна революція», «Українська Нація» – однозначно вказують на програмний документ Організації Українських Націоналістів (ОУН), що постала в 1929 р. у Відні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних подій німецько-радянської війни 1941–1945 рр., що відбувалися на території УРСР.

«Битва за Дніпро» – це подія 1943 р., вона стала завершенням вирішального перелому в боях на німецько-радянському фронті в роки Другої світової війни.

Корсунь-Шевченківську операцію здійснено збройними силами Червоної армії на початку 1944 року. У результаті оточено й знищено значне угруповання німецьких військ, забезпечено умови для розгортання весняного наступу радянських військ на Правобережній Україні.

Танкова битва в районі міст Рівне – Луцьк – Дубно – Броди між підрозділами Червоної Армії та Вермахту відбулася 1941 р. й завершилася повним розгромом радянських механізованих корпусів на території України, які намагалися контратакувати німецькі війська, що вторглися в СРСР.

Карпатсько-Ужгородську операцію здійснено радянською армією восени 1944 року. Унаслідок цієї операції з території України остаточно вигнано німецькі війська. Тому 28 жовтня 1944 р. відзначають як день вигнання німецьких загарбників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять і термінів з історії України.

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
3. аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є вияв «лисенківщини».

У джерелі А словосполучення – «визначного діяча минулого», «роль партії і тов. Сталіна» – є маркерами існування культу особи Сталіна. Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелах Б й В йдеться про вияви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством. Ці джерела також не задовольняють умову завдання.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «принципи формальної генетики», «неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – однозначно вказують на вияв «лисенківщини». Це джерело відповідає умові завдання.

«Лисенківщина» – термін, який застосовують для позначення явища засилля пройдисвітів у науці. Назва походить від прізвища радянського академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію, виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ спонукав до переслідування генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напряму науки в СРСР.

Правильна відповідь – Г.