ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Завдання передбачає знання визначення такого поняття (явища), як масонство.

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яке на той час входило до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти. Територія Прикарпаття, яка була охоплена опришківським рухом, теж входила до складу Речі Посполитої. У першій половині ХVІІІ ст. рух опришків очолював Олекса Довбуш.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Завдання передбачає знання території розселення українців у ХVІ–ХVІІ ст., напрямки колонізаційних процесів.

Починаючи від другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст., Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північних частин Донецької та Луганської областей України; південно-східних частин Воронезької, південно-західних частини Бєлгородської, півдня Курської областей Росії. У 1638 р. сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 р. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з І. Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим заснували Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм і багато інших. Разом з містами виникали й нові села.

Масове переселення на Слобожанщину українського населення розпочалося в другій половині ХVІІ ст. і було пов’язано з добою Руїни. У верхів’ях річок Сіверський Донець, Ворскла, Псел та інших переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод. У Слобідській Україні існував козацький устрій.

У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «настала… лиха година», «було… безладдя, … кожен робив, що хотів», «шарпали Україну польські війська…. Московські… турки і татари», «Україна розділилася на дві частини… На Лівобережжі вибрали одного гетьмана, на Правобережжі – іншого…» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період Руїни Козацької держави.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територія української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами/

На карті зображені межі Війська Запорозького (Гетьманщини). Завдяки географічним назвам Брацлав, Київ, Чернігів, Стародуб можна визначити, що межі Гетьманщини займали територію колишніх воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Саме на територію цих воєводств поширювалася влада гетьмана відповідно до Зборівського договору 1649 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Покозачення – соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці ХVІ–ХVІІІ ст. становив одну з провідних тенденцій соціального розвитку. Найбільш прискорила цей процес Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під приводом Б. Хмельницького.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки участі українських козаків у Хотинській війні 1620-1621 р.

Вирішальна битва війни розгорнулася під стінами Хотинської фортеці, де українські козаки під командуванням гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного відіграли вирішальну роль у стримуванні турецького наступу. Козаки, завдяки активній обороні, не дали змогу османам скористатися своєю чисельною перевагою і зрештою змусили турецьку армію відступити. Річ Посполита була врятована від руйнівного вторгнення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки діяльності князя було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку. Найбільш уславилась школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські.

Заснована в 1578 р., вона за рівнем викладання і структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією, першим вищим навчальним закладом на українських землях. Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.