ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття. Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання творчих здобутків діячів української культури ХІХ – початку ХХ ст. і вміння утворювати логічні пари.

Поет, автор сатиричних байок («Пан і Собака», «Тюхтій і Чванько», «Батько і син»), зачинатель романтичної балади в українській літературі («Рибалка», «Твардовський») – Петро Гулак-Артемовський.

Прозаїк («Конотопська відьма», «Сердешна Оксана»), драматург, майстер комедійного жанру («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці») – Григорій Квітка-Основ’яненко.

Письменник, майстер морально-психологічної драми («Чорна Пантера і Білий Медвідь»), автор першого українського фантастичного роману («Сонячна машина») – Володимир Винниченко.

Драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака») і соціально-психологічної («Безталанна») драми, соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий») – Іван Карпенко-Карий.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3Б 4А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на оцінювання знання дат основних подій і вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки для утворення логічних пар.

Наслідками економічної кризи 1900–1903 рр. стали посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги України в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 рр. для України привела до втрати чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створення українських думських громад у І та ІІ Державних Думах Росії.

Наслідками столипінської реформи 1906–1911 рр. стали руйнування селянської общини, перетворення Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба до Європи.

Перша світова війна 1914–1918 рр. привела до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, вибуху Української революції.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту універсалів Української Центральної Ради (УЦР) і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання для утворення логічних пар.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є універсали УЦР.

У джерелі А маркери – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від республіки Російської» – однозначо вказують на зміст ІІІ Універсалу.

У джерелі Б маркери – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані…Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на зміст І Універсалу.

У джерелі В маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказує на зміст ІІ Універсалу.

У джерелі Г маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів» – однозначно вказують на зміст ультиматуму Раднаркома Росії. Відповідно цей уривок джерела не має в умові завдання логічної пари.

У джерелі Д маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною» – чітко вказує на зміст ІV Універсалу.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді для утворення логічних пар.

На картосхемі зображено територію України із зазначенням меж окупаційних зон, установлених німецькими окупантами в 1941–1942 роках.

Цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина» – складник Генерал-губернаторства. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, міста Львів і Станіслав (тепер Івано-Франківськ).

Цифрою 2 позначено провінцію «Трансністрія» під урядуванням румунської адміністрації. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, місто Одеса й річки Дністер і Південний Буг.

Цифрою 3 позначено рейхскомісаріат «Україна». На це вказують розміри території і позначені міста, зокрема, місто Рівне, яке було адміністративним центром окупаційної зони.

Цифрою 4 позначено терени, на яких урядувала військова адміністрація німецького командування. Ця територія була безпосереднім запіллям підрозділів німецьких військ, що діяли на німецько-радянському фронті.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Київська держава. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання часу створення основних книжкових історико-культурних пам’яток України.

Остромирове Євангеліє створено в 1056–1057 роках. Це найдавніша зі збережених писемних книжкових пам’яток України.

«Повість минулих літ» – твір літописця Нестора – датовано 1113 роком.

Пересопницьке Євангеліє написано в 1556–1561 роках.

«Літопис Самовидця» створено у другій половині ХVІІ століття.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання періодів правління українських гетьманів.

Іван Мазепа правив у 1687–1709, Кирило Розумовський – у 1750–1764, Данило Апостол – у 1727–1734, Дем’ян Многогрішний – у 1669–1672 роках.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело – агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є відображені на плакатах події Другої світової війни на українських землях.

На плакаті А зображено вигнання німецьких окупантів із Києва 6 грудня 1943 р., на це вказують візуальні образи міста (Софія Київська й пам’ятник Богдану Хмельницькому) і гасло: «Дякую, синку!».

На плакаті Б відображено радянську інтерпретацію подій вересня 1939 р., коли Червона армія взяла участь в агресії проти Польщі разом із Німеччиною. Гасло на плакаті є ідеологічним виправданням участі в агресії: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На плакаті В відображено події осені 1944 р., коли було завершено вигнання німецьких військ із території України. На це вказує карта на плакаті й пропагандистське гасло: «Україна вільна!».

На плакаті Г зображено вигнання німецьких військ із Харкова в лютому 1943 ррку. На це вказують як візуальні образи (зимовий одяг), так і гасла: «Харків радянський! Харків – наш український! Обніміться брати українці в день великого свята!» Остаточно німецькі війська вибито з міста в серпні 1943 року.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на оцінювання знання назв, використовуваних у працях візантійських і готських істориків щодо племінних об’єднань давніх слов’ян.

Історики використовували такі назви: венеди, анти, склавини.

Найповніше ранньослов’янську історію викладено у творах візантійського хроніста Йордана «Про походження і діяння гетів», або «Гетика» (551) і Прокопія Кесарійського «Історія війн» (550–554). «Гетика» містить важливу інформацію про розпад єдиної венедської ранньослов’янської спільноти, якій відповідала зарубинецька культура. Йордан сповіщає, що в VI ст. вже існувало три гілки слов’ян: венеди (басейн Вісли), анти (Подніпров’я) і склавини (Подунав’я). Появу на півдні Європи антів і склавинів зафіксовано також іншими істориками цієї доби, хоча більшість із них вказує на збереження певної мовної та етнічної єдності цих груп.

Прокопій Кесарійський описує життя ранніх слов’ян так: «Племена ці, склавинів й антів, не управляються однією людиною, але здавна живуть у народовладді, і тому в них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно... Вступаючи в битву, більшість йде на ворогів пішими, маючи невеликі щити й списи в руках. Панцира ж ніколи на себе не одягають; деякі не мають (на собі) ні хітона, ні (грубого) плаща, тільки штани... Є в тих і тих єдина мова, повністю варварська. Та й зовнішністю вони один від одного нічим не відрізняються. Усі вони високі й дуже сильні, тілом же та волоссям не дуже світлі й не руді, зовсім не схиляються і до чорноти, але всі вони трохи червонуваті... Та й ім’я за старих часів у склавинів й антів було одне».

Правильна відповідь – 1 4 7.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту зовнішньої політики Козацької держави за гетьманства Богдана Хмельницького. Основними напрямами зовнішньої політики гетьмана Богдана Хмельницького в роки Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст. були:

• забезпечення визнання новоутвореної держави – Гетьманщини;
• закріплення здобутків збройної боротьби;
• пошук союзників у боротьбі із Річчю Посполитою.

Правильна відповідь – 2 3 6.