ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

• 1 - Г (1654 р.): Уривок описує події, що відбулися після Переяславської ради 1654 р., коли Київ офіційно перейшов під владу московського царя, що викликало обурення серед частини козацтва.

• 2 - Д (1657 р.): Це опис спільного військового походу козаків (під проводом Ждановича) та трансільванського князя Ракоці на Річ Посполиту, який відбувся на початку 1657 року і був останнім великим зовнішньополітичним кроком Б. Хмельницького (помер у серпні 1657 р.).

• 3 - Б (1649 р.): Уривок чітко вказує на події Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р., яка завершилася укладенням Зборівського мирного договору. Облога Збаража і наступна битва під Зборовом відбулися в серпні 1649 р.

• 4 - А (1648 р.): В уривку йдеться про битву під Корсунем (травень 1648 р.), яка відбулася невдовзі після першої перемоги під Жовтими Водами. У цій битві було розгромлено основні сили коронного війська, а обидва польські гетьмани Потоцький і Калиновський потрапили в полон до татар. Це подія 1648 року — початку Національно-визвольної війни.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Правильні відповідності між досягненнями та періодами стародавньої історії України:

1 - Г. Відокремлення скотарства від землеробства — енеоліт. Енеоліт, або мідно-кам'яний вік, характеризувався значним розвитком землеробства, що призвело до можливості відокремлення скотарських племен, які могли пересуватися в пошуках нових пасовищ.

2 - А. Поява мистецтва та релігійних уявлень — палеоліт. Саме в період палеоліту з'являються перші зразки печерного живопису, скульптури, а також формуються перші релігійні вірування, пов'язані з полюванням та культом предків.

3 - В. Перехід до відтворюючих форм господарювання — неоліт). Цей період ознаменувався переходом (неолітична революція) від привласнювального господарства (збиральництво, полювання) до відтворювального — землеробства та скотарства. 

4 - Б. Опанування мікролітичної техніки обробки каменю — мезоліт. У мезоліті після завершення льодовикового періоду, люди почали створювати мікроліти — мініатюрні кам'яні інструменти, які використовували для виготовлення складніших знарядь (наприклад, наконечників для стріл та гарпунів, що складалися з багатьох дрібних елементів).

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Із діяльністю Івана Франка й Михайла Павлика пов’язаний процес створення першої української політичної партії. У 1890 р. ними засновано Русько-українську радикальну партію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.