ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття та в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Домінувальний стиль в європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., для якого характерні пишність і динаміка форм, грандіозність і патетична піднесеність, метафоричність і барвистість оздоблення – це бароко.

Ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., в основі якого духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури й фольклору, ідеалізація минулого – це романтизм.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого було характерне послідовне дотримання принципу найбповнішого, життєво правдивого відображення світу – це реалізм.

Сукупність мистецьких явищ, сформованих на початку ХХ ст., яким притаманна нова, суб’єктивно-ідеалістична концепція людини й пов’язане з нею заперечення класичних форм мистецтва ХІХ ст. – це модернізм.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання дат подій часів Першої світової війни.

Утворення Української Центральної Ради – 1917 р.

Узяття Львова російськими військами – 1914 р.

Підписання Брестського миру – 1918 р.

Брусиловський прорив – 1916 р.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської,.. ми твердо станемо на нашій землі» – чітко вказують на основне положення Третього Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані… Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на основні положення Першого Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказують на положення Другого Універсалу.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право… як це робить Рада Народних Комісарів щодо Народної Української Республіки» – чітко вказують на відповідь УЦР на ультиматум Раднаркому радянської Росії. Цей дистрактор не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Д – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною… суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення Четвертого Універсалу.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д.

Тема: Україна в умовах десталінізації та в період загострення кризи радянської системи.

Автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд» – Василь Симоненко.

Автор збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник»; член Української самвидавської Гельсінської групи – В’ячеслав Чорновіл.

Автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар»; член Української Гельсінської групи – Василь Стус.

Автор поезій «Всесвіт у тобі», «Оновлення»; один із засновників і керівник Української Гельсінської групи – Микола Руденко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Київська держава.

Правильна послідовність подій:

Б. Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів (882 рік): Князь Олег захопив Київ, убив Аскольда і Діра та оголосив Київ столицею, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. 

Г. Запровадження християнства як державної релігії (988 рік): Князь Володимир Великий здійснив релігійну реформу, що мала вирішальне значення для інтеграції Русі у європейську цивілізацію та зміцнення князівської влади.

В. Створення першого писаного збірника норм руського права (Початок ХІ ст., бл. 1016 р.): Ярослав Мудрий уклав першу частину кодексу "Руська Правда" ("Правда Ярослава"), що стало основою для формування єдиної правової системи держави.

А. Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» (1097 рік): Рішення, ухвалене на Любецькому з'їзді князів, яке формально закріпило принцип феодальної роздробленості й переходу до вотчинного володіння землями.

Правильна відповідь: БГВА.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Правильна послідовність подій першої половини XVIII ст.:

1 – Г (Полтавська битва). 1709 рік Вирішальна битва Північної війни, у якій війська Петра I перемогли шведську армію Карла XII та козацькі полки Івана Мазепи.

2 – В (ухвалення Конституції П. Орлика). 1710 рік Документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» був ухвалений у Бендерах після смерті Івана Мазепи під час обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

3 – Б (утворення Першої Малоросійської колегії). 1722 рік Орган російської імперської влади, створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (Івана Скоропадського) та управління українськими землями, що стало початком серйозного обмеження автономії.

4 – А (заснування Нової (Підпільненської) Січі). 1734 рік Остання Запорозька Січ, заснована козаками з дозволу російського уряду на річці Підпільній після їхнього повернення з-під протекторату Кримського ханства.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Київська держава.

Рисами, притаманними розвитку Київського князівства в другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст., були:

2. Політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;

3. Центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;

4. Один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.