ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Конституція незалежної України була ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

У вересні 1996 р. було запроваджено національну валюту – гривню.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння аналізувати уривок історичного джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території; Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах...; Українська РСР має право на власні Збройні Сили) чітко вказують на Декларацію прав національностей України, ухвалену Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацювати карикатуру як специфічний вид історичного джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні бачення, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. У загальному вигляді інтерпретування та аналіз карикатур передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура присвячена швидким змінам, які відбувалися в суспільстві в роки Перебудови. Підпис під карикатурою Анатолія Юна «План реєстрації нових партій у цьому місяці перевиконано! Зайдіть у наступному...» (Журнал «Перець». 1990 р.) чітко вказує на формування багатопартійної системи. Додатковою підказкою є розмаїття карикатурних образів (політичних, історичних, соціальних тощо), які представляють різні політичні партії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій культурного життя України.

Особливістю розвитку освіти України в середині 1960-х – на початку 1980-х рр. стало завершення 1972 року переходу до обов’язкової загальної середньої освіти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту поняття «шістдесятництво» й діячів культури цього періоду.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – шістдесятники.

Маркери у джерелі (Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі») чітко вказують на Ліну Костенко, Івана Драча, Василя Симоненка.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформоване в умовах лібералізації радянського режиму в другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні рамки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 (цілина; Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи; ...Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи) чітко вказують на період масового освоєння цілинних земель, що розпочався 1954 року.

Маркери в джерелі 2 (Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб; Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один «кукурудзяний» семестр) –  чітко вказують на «кукурудзяну» надпрограму, яку започаткував 1957 р. генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов.

Тобто відображені в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства відповідають періоду десталінізації (1953–1964 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей відбудови в УРСР після Другої світової війни й уміння аналізувати діаграму як історичне джерело.

Особливістю відбудови в УРСР був пріоритетний розвиток важкої промисловості. Структуру капіталовкладень у господарство, що відповідає періоду Відбудови, позначено на діаграмі буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати особливості процесу відбудови господарства Української РСР після Другої світової війни.

Твердження про надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б» не відповідає дійсності, бо пріоритетними були галузі промисловості груп «А» (важка промисловість та енергетика).

Твердження щодо високої врожайності зернових культур за останні двадцять років не відповідає дійсності, бо війна спричинила занепад сільського господарства, країні довелося пережити черговий голод 1946–1947 років.

Твердження щодо відбудови народного господарства на основі чіткого виконання п’ятирічного плану відповідає дійсності, бо відбудову здійснювали за чітким планом Четвертої п’ятирічки (1946–1950 роки).

Твердження про отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла» не відповідає дійсності, бо 1947 р. СРСР відмовився від отримання допомоги й примусив до цього своїх союзників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання територіальних змін УРСР у 1945–1954 рр. і сформованості картографічних умінь.

На картосхемі зображено західні регіони України. Цифрою 1 позначено Закарпаття, яке ввійшло до складу УРСР 1945 р., 2 – Східну Галичину і Волинь, що ввійшли до складу УРСР 1939 р.; 3 – Північну Буковину та Хотинщину, що ввійшли до складу УРСР 1940 р.; 4 – Південну Бессарабію, яка ввійшла до складу УРСР 1940 року.

Правильна відповідь – А.