ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, які відбулися 1994 р. (зазначено на листівці). На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став другим Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Формування багатопартійності, виникнення Народного руху України за перебудову, перші альтернативні вибори до Верховної Ради.

У Верховній Раді УРСР/України, що була обрана вперше за альтернативною системою виборів, потрапила значна частина депутатів, які не поділяли радянські і комуністичні погляди.

Більшість опозиційних владі депутатів згуртували в парламентську фракцію Народна Рада. На противагу їй комуністична більшість провладних депутатів сформували «Групу 239». Проте вона не виявилась монолітною і більшість її членів підтримала Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960-х – початок 1980-х рр.). Культура і духовне життя.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. П’ятикутна зірка з портретом В. Леніна, напис-гасло «Завжди готовий!», «ВЛКСМ» свідчить, що це відзнаки дитячих і молодіжних комуністичних організацій «жовтенят», «піонерів», «комсомольців». Обов’язкове носіння цих значків і участь у цих політичних дитячих організаціях свідчили про ідеологізацію суспільного життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Заналом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам управління народного господарства у 1950-х рр. і наголошує на шляху їх розв'язання – створення раднаргоспів (1957 р.). Наступний логічний крок: зіставлення подій з періодом. Раднаргоспи були впроваджені у період «відлиги»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Так, у період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.) відбувалося зародження дисидентського руху. Це пояснюється тим, що, усунувши найбільш одіозні прояви сталінського режиму, не було усунуто радянську систему, яка створювала умови для появи сталінізму. Послаблення каральних заходів створило ілюзію можливості вільного висловлювання невдоволення радянською владою і породило появу «незгодних».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.

Завдання передбачає знання змісту евфемізму «безрідний космополіт», що використовувався в СРСР (УРСР) у повоєнні роки.

Цей евфемізм був породжений ідеологічним наступу на суспільство – «ждановщиною». Ідеологічною основою «ждановщини» був російський шовінізм та антисемітизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.