ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1943 року на українських землях під час Другої світової війни.

Потрібно визначити наведені в завданні дати подій і виокремити правильні:

• остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників відбулася 22 липня 1942 року (не відповідає умові завдання);
• здійснення радянськими військами Кримської наступальної операції в травні 1944 р. (не відповідає умові завдання);
• визволення Києва 6 листопада 1943 р. (відповідає умові завдання);
• створення Українського штабу партизанського руху в травні 1942 р. (не відповідає умові завдання);
• битва за Дніпро у вересні – листопаді 1943 р. (відповідає умові завдання);
• публікація 1943 р. кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» (відповідає умові завдання).

Зверніть увагу! На тепер термін «Велика вітчизняна війна» не використовують щодо подій німецько-радянської війни1941–1945 рр., яка була складником Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння застосовувати їх.

Рух Опору – організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір окупаційній владі нацистів, на підрив громадського порядку та стабільності, зумовлені дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

Усі течії Руху Опору в Україні (радянський і націоналістичний) у роки Другої світової війни прагнули вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: 26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік…; уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі) чітко вказують на укладення між СРСР і Німеччиною Пакту про ненапад і таємного протоколу до нього (Пакту Молотова – Ріббентропа) 23 серпня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання заходів, що характерні для політики польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 роках.

У цей період у Польщі панував установлений у результаті державного перевороту 1926 р. режим «санації» Юзефа Пілсудського.

Характерними для цього періоду були такі заходи:

• пошук порозуміння з українством через створення двомовних шкіл на Волині;
• призначення українців на високі державні посади;
• запровадження політики «пацифікації» (1930 р.);
• створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1937 р.) із метою приборкання українського руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння застосовувати їх.

Суспільне життя України 1930-х рр. можна схарактеризувати за допомогою термінів і понять «соціалістичний реалізм», «Великий терор», «стаханівський рух».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуальних джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета створення і розповсюдження наведених  агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркери в джерелі (Ударним темпом повним ходом п’ятирічку за чотири роки; Усі сили на пришвидшення темпів завершення п'ятирічки) чітко вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги під час реалізації п’ятирічних планів для здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – це об’єднання письменників і літераторів України в 1920-ті роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературної дискусії 1920-х рр. і провідних діячів української культури тієї доби, уміння виокремлювати в уривку джерела ключові слова, які б вказували на правильну відповідь.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (…Вимоги про “негайну дерусифікацію пролетаріату” в Україні, його думка про те, що “від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше”, його заява про те, що “ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва”… звучать тепер… більш ніж дивно) чітко вказують на Миколу Хвильового.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття, термін, яким характеризують зазначену в джерелі політику.

Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.

В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – А.