ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період (п’ятирічка).

Зміст плакату чітко вказує на антицерковну кампанію, що розгорнулась у роки ІІ п’ятирічки, яка була оголошення «п’ятирічкою боротьби з релігією».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «повна рівноправність української та російської мов», «усунення перешкод… розвитку української культури», «обов’язкове вивчення української мови» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про українізацію, яка була формою політики коренізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Запровадження непу в 1921 р. почалося із заміни продрозверстки продподатком (на 1921 р. був у два рази меншим, ніж продрозкладка), який фактично дозволяв селянам здійснювати продаж сільгосппродукції після сплати державі продовольчого податку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає знання перебігу подій повалення влади гетьмана П. Скоропадського і приходу до влади Директорії.

Директорія – орган, створений для керівництва антигетьманського повстання, що розпочалося 14 листопада 1918 р. За місяць загони Директорії вступили до Києва, а гетьман зрікається влади і тікає до Німеччини. Щоб узаконити зміну влади і легітимізувати себе, Директорія скликає Трудовий конгрес, який по суті мав виконати роль Установчих зборів. Обраний за доволі суперечливим виборчим законом, Трудовий конгрес працював 23–28 січня 1919 р. і ухвалив низку важливих рішень, серед яких передачу влади Директорії УНР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «Українська держава визнана», «Центральні держави», «мир… справедливо і корисно розв’язував питання про територіальні межі» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про мирний договір, укладений УНР з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією), які ще називали «центральними державами», у Брест-Литовську 9 лютого 1918 р.

Відповідь – Б.