ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Затвердження в 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої реєстрового війська стало політичним і правовим визнанням козацтва як нового соціального стану.

Реєстрові козаки були незалежними від місцевої адміністрації, звільнені від сплати податків, отримували привілеї, зокрема право на володіння містечком Трахтемирів (із монастирем і землями до Чигирина для зимових квартир, арсеналу, шпиталю). Реєстровим козакам також були надані клейноди.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Люблінської унії.

Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. – запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави – Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Про Юрія Дрогобича йдеться в уривку «...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481—1482 рр. — ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

Юрій Дрогобич (справжнє ім'я Юрій Котермак, близько 1450–1494) — визначна постать української культури епохи Відродження. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Галицьку православну митрополію було створено за ініціативи князя Юрія І Львовича.

• Юрій І Львович (онук Данила Галицького) правив Галицько-Волинським князівством на початку XIV століття (1301–1308/1315 рр.).

• У 1303 році він добився від Константинопольського патріарха створення окремої митрополії в Галичі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава. Перелік пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

На фото А зображено печатку Війська Запорозького.

На фото Б зображено Скіфський золотий гребінь з кургану Солоха.

На фото В зображено Cкіфську золоту пектораль з кургану Товста могила.

На фото Г зображено «срібники» князя Володимира Великого.

Тобто пам’ятку, створену за часів Русі-Україні, зображено на фото Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Маркери в джерелі 1 (Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту – 12 гривень, а за князівського рядовича – 5 гривень) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Маркери в джерелі 2 (Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки) чітко вказують на правові норми «Литовського статуту».

Маркери в джерелі 3 (Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Тобто умові завдання відповідають джерела 1, 3.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Смердами» в Київській державі (Русі-Україні) називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство й виконували повинності на користь феодала.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Картосхема показує Русь-Україну за часів князя Святослава.

Ключові моменти:

• Жирна лінія — межі держави до його правління.

• Заштриховані території — землі, приєднані в результаті походів:

  • На сході — землі племені в'ятичів, завойовані під час розгрому Хозарського каганату.

  • На південному заході — території уличів та тиверців після Першого Балканського походу.

• Тмутараканське князівство — свідчить про розширення впливу Русі на Азовське та Чорне моря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Соціально-економічні зміни, що сприяли утворенню Давньоруської держави, включають підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва та розклад родово-общинного ладу, що призвів до класової диференціації.

Правильна відповідь – Б.