ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки СРСР й УРСР на різних етапах.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо спроба ліквідації галузевої системи керування народним господарством була здійснена в СРСР у 1957–1965 роках створенням системи раднаргоспів.
• освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу відбувалося в другій половині 1950-х на початку 1960-х років. Тому варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання;
• обмеження господарської самостійності промислових підприємств завжди існувало в радянській економіці. Усі підприємства були державної чи кооперативної власності й підпорядковані директивному плануванню. Спроби розширити господарську самостійність підприємств були здійснені в період «Косигінських реформ» (1965–1970 роки) і в період «перебудови» (1985–1991 роки). Тож варіант відповіді В не задовольняє умову завдання;
• стрімке погіршення економічних показників розвитку економіки й недієвість командно-адміністративних методів змусили радянське керівництво в роки «перебудови» покластися у стимулюванні економічного розвитку на приватну ініціативу: запровадження орендних і кооперативних форм господарювання. Варіант відповіді Г задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки УРСР на різних етапах.

1970–1980-ті роки характеризують як період «застою» – усеохопної кризи радянського ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру. Характерною ознакою цих часів було заперечення будь-яких спроб оновлення суспільства. Тодішню соціально-економічну сферу охопив тотальний дефіцит.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо для радянської економіки ніколи не був пріоритетним розвитком підприємств легкої і харчової промисловості (групи Б), пріоритетними були галузі важкої промисловості й енергетики (група А);
• варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання, бо твердження щодо стрімкого зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва не відповідає дійсності. Криза в сільському господарстві спонукала керівництво країни до розробки «Продовольчої програми» (1982 рік), однак створення агропромислових комплексів (АПК) так і не розв’язало проблеми колгоспно-радгоспної системи.
• варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо твердження про перехід до інтенсивних методів господарювання неправдиве. Радянська економіка розвивалася екстенсивними методами, навіть подолати «застій» у 1980-ті роки мали подвоєнням економічного потенціалу.
• варіант відповіді Г, у якому йдеться про падінням темпів промислового виробництва, задовольняє умову завдання. Адже від 1970 року економіка пішла на спад. До 1985 року темпи зростання навіть за офіційними даними промислового виробництва знизилися від 8,4  до 3,5 %; у сільському господарстві, що ніколи не працювало успішно, вони впали з 3,2 до 0,5 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України.

У завданні наведено факти біографії Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Десталінізація – процес ліквідації найодіозніших проявів сталінського режиму, складник хрущовської «відлиги». Десталінізація передбачала:

• реабілітацію незаконно репресованих, ліквідацію системи репресивних органів (позасудових органів, ГУЛАГу;
• припинення політичних процесів і масових репресій;
• розвінчання культу особи Йосипа Сталіна (ХХ з’їзд КПРС);
• приведення діяльності правоохоронних органів у відповідність із принципами законності;
• прийняття нових карного, адміністративного, цивільного кодексів;
• розширення прав союзних республік;
• перебудову державного апарату, зменшення адміністративно-управлінського апарату, розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.

Десталінізацію проводили непослідовно й обмежено:

• реабілітація охоплювала не всі незаконно засуджені категорії;
• послаблення ідеологічного тиску супроводжували тяжкі рецидиви;
• демократизацію саботував адміністративний апарат;
• розвінчання культу особи Сталіна було супроводжуване приховування значної частини його злочинів тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку УРСР й уміння вирізняти відповідні періоди, характеризувати їх.

Серед економічних реформ Микити Хрущова найвідомішою і найсуперечливішою була радикальна децентралізація керування промисловістю. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами. У лютому 1957 року було ліквідовано 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств, а замість них створено 103 територіальні ради народного господарства (раднаргоспи), серед них 11 – в Україні, потім збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи об’єднували 2,8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки.

Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. У 1965 році систему раднаргоспів було ліквідовано, відновлено галузеву вертикальну систему керування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Після Другої світової війни в СРСР й УРСР розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» і «низькопоклонства перед Заходом», вони були складниками політики «ждановщини». Ідеться про ідеологічну кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Дістала назву від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатні діячі культури. За короткий строк (1946–1951) було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань.

У 1947 році гаслами кампанії стала боротьба проти «низькопоклонства» перед Заходом, а згодом – і проти «безрідного космополітизму» (січень 1948 року). Відіграючи роль ідеологічного забезпечення консервації сталінського режиму, кампанія проти «низькопоклонства» і «космополітизму» мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни; не лише розколоти інтелігенцію, а певною мірою протиставити її іншим соціальним групам суспільства; розпалити шовіністичні й антисемітські настрої, посилити процес русифікації; відновити важливий чинник функціонування тоталітарного режиму – образ внутрішнього ворога, що в роки війни дещо відійшов у тінь.

Кампанія боротьби з космополітизмом призвела до негативних наслідків: у літературі й театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилася ізоляція від надбань західної культури; остаточно зникла атмосфера творчої змагальності; театральна й літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб утримання митців у рамках офіційного «соціального замовлення»; катастрофічно для мистецтва була обмежена свобода творчості. І хоча в більшості випадків об’єктом нападок була та чи та частина інтелігенції, справжньою мішенню для тоталітарного режиму було все суспільство. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання участі України в міжнародних організаціях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міжнародної організації.

Маркер «Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної Організації» указує на Організацію Об’єднаних Націй.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни і внесли вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

6 травня 1945 року українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН й активно долучилася до роботи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Картографічні об’єкти (річка Дніпро, міста Черкаси, Кіровоград, Біла Церква, Умань тощо), конфігурація лінії фронту, напрямки дії військ указують на проведення радянською армією Корсунь-Шевченківської операції, яку згодом характеризували як «Другий Сталінград», «Сталінград на Дніпрі».

У результаті проведення операції було оточено і знищено значне угруповання німецьких військ. Німецькі війська було остаточно відкинуто від Дніпра. Почалося стрімке вигнання ворога з Правобережної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.

Правильна відповідь – Г.