ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Картографічні об’єкти (річка Дніпро, міста Черкаси, Кіровоград, Біла Церква, Умань тощо), конфігурація лінії фронту, напрямки дії військ указують на проведення радянською армією Корсунь-Шевченківської операції, яку згодом характеризували як «Другий Сталінград», «Сталінград на Дніпрі».

У результаті проведення операції було оточено і знищено значне угруповання німецьких військ. Німецькі війська було остаточно відкинуто від Дніпра. Почалося стрімке вигнання ворога з Правобережної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Президентом Карпатської України 15 березня 1939 року було обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Зрощення керівної партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям й економічною сферою в Україні в 1920–1930-х роках свідчило про зміцнення тоталітарного ладу.

Тоталітарний режим – режим, за якого держава (зрощення керівної партії з державним апаратом) установлює повний контроль над суспільством і приватним життям громадян, порушуються основні права людини, здійснюються масові репресії проти незгодних або з метою залякування, усуваються легальні можливості для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення, державна влада зосереджується в руках керівної верхівки або однієї особи. Формується культ особи вождя. Відбувається мілітаризація суспільства і створення образу ворога (справжнього або міфічного). Тоталітарні режими існували в СРСР, нацистській Німеччині, фашистській Італії й інших державах. Тепер існує в КНДР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери в джерелі А – «Наша промисловість зростає нечуваними кроками», «Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи», «боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів» – указують на досягнення промисловості України за роки перших п’ятирічок. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі Б  – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – указують на події повоєнного розвитку західних областей УРСР. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі В – «Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень», «Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства» – указують на економічні процеси в УРСР у 1960–1970-ті роки. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом» – указує на 1965 рік, коли було ліквідовано раднаргоспи й відновлено галузеві міністерства. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви – це складники культурного й духовного життя українського народу під час нової економічної політики (1921–1928 років).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери – «Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою», «До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів», «Від автономії вузів нічого не залишилося», «Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – указують на політику Ради Народних Комісарів Української СРР. Університети на території УСРР було ліквідовано 1919 року, а відновлено 1933 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.