ТЕМА: Київська держава.

Соціально-економічні зміни, що сприяли утворенню Давньоруської держави, включають підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва та розклад родово-общинного ладу, що призвів до класової диференціації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Велике розселення слов'ян — це історичний процес, що відбувався в V–VII століттях н. е., під час якого слов'янські племена розселилися з їхньої прабатьківщини в Центральній і Східній Європі на значні території. 

Саме в цей період слов'яни заселили значну частину території сучасної України, Балканського півострова та Центральної Європи, що стало початком формування слов'янських держав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Відбудова – період в історії УРСР й СРСР від вигнання із захоплених територій німецьких окупантів і їхніх союзників у роки Другої світової війни до початку 1950-х років. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Із запропонованих варіантів відповіді можна визначити такі особливості цього процесу в Україні:

• першочергова відбудова важкої промисловості й енергетики – прагнення якомога швидше відновити й наростити воєнно-промисловий комплекс в умовах насування «холодної війни»;
• опора лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу й на репарації з Німеччини і її союзників;
• нестача достатньої кількості кваліфікованої робочої сили, частково компенсована залученням німецьких військовополонених.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.

У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:

• запровадження єдиного продовольчого податку;
• розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Особливостями розвитку української культури другої половини XVI — першої половини XVII ст. були:

• 3. Поява та поширення книгодрукування. Початок друкарської справи (Іван Федоров у Львові, 1574 р.; Острозька друкарня, 1578 р.; друкарня Києво-Печерської лаври, 1616 р.) був визначальним для поширення освіти та релігійної літератури.

• 4. Поява полемічної літератури. Це прямий наслідок Берестейської церковної унії 1596 р., що спричинило гостру літературну боротьбу між православними (наприклад, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький) та уніатами, які обґрунтовували або засуджували унію.

• 6. Поява монументальної скульптури та портретного живопису. Під впливом Ренесансу та Бароко з'являються пишні надгробні пам'ятники (монументальна скульптура) та світський портретний живопис (зокрема, портрети магнатів і козацької старшини).

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Київська держава.

Особливості розвитку Київської Русі кінця Х — середини ХІ ст. (період князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого) характеризуються такими рисами:

3. Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання. Після значного розширення територій у попередні періоди, князі зосередилися на внутрішньому розвитку, зміцненні кордонів та освоєнні приєднаних земель.

5. Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії. Хрещення Русі Володимиром у 988 році стало ключовою подією, що об'єднала різноплемінне населення та зміцнила центральну князівську владу. Християнство стало ідеологічною основою держави.

6. Поява писаного кодифікованого права. За князювання Ярослава Мудрого було укладено перший збірник законів — «Правду Ярослава», що є частиною «Руської правди». Це свідчило про високий рівень розвитку держави та її правової системи.

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМИ: Українська революція. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (Пакт «Молотова – Ріббентропа») – 23 серпня 1939 року.

Підписання РСФРР й УСРР Ризького мирного договору з Польською Республікою – березень 1921 року.

Підписання Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Започаткування руху «хлопоманів» – кінець 1850-х років.

Відкриття університету Св. Володимира в Києві – 1834 рік.

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» – 1861 рік.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Маркери у джерелі А – «вирішили Ми взяти під державу Російську півострів Кримський», «Сповіщаючи мешканців тих місць цим Нашим Маніфестом» – указують на 1783 рік, коли було видано Маніфест російської імператриці Катерини ІІ.

Маркери у джерелі Б – «На початку року граф П. Рум’янцев прибув у Глухів», «Першим його кроком стало проведення ревізії...», «Її результати… отримали назву «Генерального опису Малоросії» – указують на діяльність другої Малоросійської колегії, яка розпочалася 1764 року.

Маркери у джерелі В – «Ми захотіли… оголосити всім вірнопідданим, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє назви запорозьких козаків за образу імператорської величності» – указують на 1775 рік, коли за наказом російської імператриці Катерини ІІ було остаточно зруйновано Запорозьку Січ.

Маркери у джерелі Г – «За кілька днів після приєднання … Мазепи до шведів», «князь Меншиков на чолі війська пішов на Батурин, резиденцію гетьмана… Здобувши місто силою, князь віддав усе живе мечу й вогню» – указують на 1708 рік.

Правильна відповідь – Г Б В А.