ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання програмних документів Кирило-Мефодіївського братства і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Ініціатори створення Кирило-Мефодіївського братства Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Головними засобами реалізації своїх ідей братчики вважали поширення освіти серед народу й мирну проповідь. У своїх програмних документах вони висловлювали такі основні ідеї:

• національну, що пов’язана зі створенням слов’янської спілки християнських республік. Український народ завдяки своєму традиційному волелюбству мав допомогти іншим слов’янським народам звільнитися від гноблення і створити цей союз. Україна могла бути вільною лише в такому слов’янськім союзі;
• християнську, яка відображена у вірі в можливість перебудувати все суспільне життя на основі християнських ідеалів. Із християнським змістом пов’язана також ідея українського месіанства (особливої ролі українського народу) – визволяючи інші слов’янські народи, українці виконують волю Божу;
• соціальну, пов’язану насамперед із ліквідацією кріпацтва і станової нерівності. Було висунуто вимоги дотримання повної рівності всіх громадян незалежно від їхнього народження, християнського віросповідання і майнового стану. Також було висунуто вимоги щодо здійснення демократичних свобод – слова, друку, совісті, здобуття освіти й заміни постійної армії народною міліцією.

Маркери у джерелі А – «політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути», «при об’єднанні вони [українці, росіяни, білоруси] повинні мати свою самостійність» – відображають головні ідеї Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту освітніх реформ Марії-Терезії і Йосифа ІІ (1770–1780-ті роки) в Австрійській імперії.

В освітній сфері імператриця Марія Терезія за шкільною реформою 1777 року визнала за усіма своїми підданими право навчати своїх дітей у початковій школі рідною «материнською» мовою.

У Відні 1774 року при церкві Св. Варвари було відкрито семінарію («Барбареум») для навчання греко-католицького духівництва. За правління Йосифа II її закрили, а натомість створили семінарії у Львові й Ужгороді.

Від 1784 року було відновлено діяльність Львівського університету, при якому для студентів-русинів було створено «Студіум рутеніум» («Руський інститут»), де науки викладали церковнослов’янською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Маркери – «король Пруссії», «до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією», «Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо» – указують на місію, яку здійснив Василь Капніст (у чинній від 2019 року програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України не передбачено знання цієї історичної постаті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Згідно з маніфестом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року було ліквідовано Кримське ханство, його територія стала частиною Таврійської губернії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Соціальний стан Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України, що мав право спадкового землеволодіння, і який звільняли від державних повинностей і податків за несення військової служби, – це козацтво.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – період життя гетьмана Івана Мазепи.

Маркери – «З італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою…», «Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини» – указують на період його життя, коли він був гетьманом, тобто від підписання Коломацьких статей 1687 року до руйнування московськими військами гетьманської резиденції Батурина 1708 року після переходу гетьмана на бік шведського короля Карла ХІІ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

На карті суцільною жирною лінією позначений розподіл українських земель між Московською державою і Річчю Посполитою, який було укладено 1686 року, що дістав назву «Трактат про вічний мир», відповідно до якого Лівобережжя, Запорожжя і Київ з околицями було визнано за Московією, а більшу частину Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) – за Польщею. Московія також залишала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Османської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змін, які відбулися в соціально-економічному житті українського народу в ході Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Вагомим чинником Національно-визвольної війни був селянський рух. Після укладення Зборівського договору селяни, які жили на колишніх державних землях («королівщинах»), на території Гетьманщини здобули особисту свободу і право володіти землею. Вони були підпорядковані Військовому скарбу і сплачували державі фіксований податок.

Селяни, які жили на приватних землях, за умовами Зборівського договору мали продовжувати виконувати повинності на користь шляхти. Богдан Хмельницький навіть видавав відповідні універсали. Проте в реальному житті шляхта не могла повернутися до своїх маєтків і примусити селян до покори. Як наслідок і ця категорія селян одержала свободу й землю.

Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував інтереси козацтва. Осіб, яких було вписано до реєстру, разом із їхніми родинами звільняли від кріпацтва й надавали права вільно жити в містах і селах, володіти землею, мати власне козацьке самоврядування і судочинство.

Провідне місце серед козаків посідала старшина, яка зосереджувала у своїх руках владу й багатства.

У роки війни почалося формування нової еліти суспільства з козацької старшини, дрібної православної шляхти, верхівки міщанства й духівництва.

Правильна відповідь – А.