ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.

У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті, уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння їх застосовувати.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом. Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І. Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати й застосовувати інформацію з історичного джерела з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдань може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення в тексті джерела маркерів – ключових слів (словосполучень), що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізування їх, узагальнення і вибір із-поміж запропонованих варіанта відповіді, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.

Маркери – ««...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною – Україною» – чітко вказують на Закарпаття, яке 1919 року ввійшло до складу Чехословаччини, а 1945 року – УРСР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940 – на початку 1950-х років, основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Назва походить від прізвища секретара ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії було піддано нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатних діячів культури.

Тож «ждановщина» призвела до гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання реформаторської діяльності Микити Хрущова й уміння визначати її напрямки.

Захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років, який вплинув на життєвий рівень населення України – це ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Тобто зведення «хрущовок» – типових радянських цегляних і панельних житлових будинків, зазвичай 5-поверхових без технічних поверхів і ліфтів, із малогабаритними квартирами. Зведення таких будинків, квартири яких безкоштовно отримували громадяни в порядку визначеної владою черги, дало змогу зняти гостроту житлової проблеми в СРСР / УРСР.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати специфічний вид історичного джерела – карикатуру.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено одній із характерних вад радянської моделі економіки – зрівнюванню в оплаті праці незалежно від її результатів і дотримання трудової дисципліни. На це вказують зображення карикатури – два діаметрально протилежні за ставленням до роботи персонажі й репліка одного з них.

Така практика не сприяла зростанню продуктивності праці робітників. Спробу віднайти в межах радянської планово-командної моделі систему стимулів було здійснено піж час реалізації так званих «косигінських реформ» (1965–1970 роки, автор Олексій Косигін).

Одне з ключових положень реформ передбачало залежність заробітної праці від її ефективності. Проте реформи Косигіна, які на рівні експерименту давали гарний результат, виявилися неефективними в загальнодержавних масштабах. Плановий характер економіки не давав змоги реалізовувати нові можливості.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій дисидентського руху в Україні, уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.

Маркер – «сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки й співробітництва в Європі» – чітко вказує на діяльність Української гельсінської групи, адже документ (Гельсінський заключний акт), фрагмент якого наведено в завданні, був підписаний країнами Європи, США й Канади 1975 року в м. Гельсінки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.

На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).

Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.

Правильна відповідь – Г.