ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Сутність процесу лібералізації.

Смерть Й. Сталіна спричинила в СРСР зміни, які отримали образну назву «відлига». Основним змістом цих змін, які асоціюються з діяльністю М. Хрущова, є заходи з ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Кульмінацією цих заходів стало офіційне засудження Комуністичною партією СРСР «культу особи Й. Сталіна», яка відбулось у 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Д. Мануїльський.

УРСР, ставши однією з країн-співзасновниць ООН (1945 р.), відновила свою зовнішньополітичну діяльність. Для реалізації зовнішньої політики в 1944 р. було відновлено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський. Проте участь України як суб’єкта міжнародних відносин була обмеженою. Будучи складовою СРСР, вона у своїх зовнішньополітичних діях не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

На карті зображено перебіг бойових дій на Правобережній території України і в Криму. Напрям дій радянської армії, місця оточення німецьких військ, географічні назви вказують на їхні наступальні дії в січні-травні 1944 р. На цей період ще не було повністю завершено вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати передумови вступу Червоної армії у вересні 1939 р. на територію Західної України.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 р. Червона армія завдала удару по Польщі зі Сходу. Цей напад став можливим через  укладений 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова), який розмежовував «сфери впливу» між СРСР та Німеччиною. Зокрема, в радянську сферу впливу потрапляли Бессарабія, Західна Україна, Західна Білорусія, східна частина польських земель до р. Вісла, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли… проти беззбройного українського населення Східної Галичини.», «шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення, яке проживало на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.

У цьому випадку визначати наслідок створення у 1934 р. Спілки письменників України. При виконанні завдання треба звернути увагу на рік створення Спілки. Це час, коли було згорнуто політику «українізації», натомість почалося розгортання масових репресій проти української інтелігенції та інших прошарків суспільства, установлення жорсткого ідеологічного контролю над творчістю митців, насадження єдиного творчого методу – соціалістичного реалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий.

Уривок джерела є критикою Комуністичною партією (більшовиків) України поглядів і гасла Миколи Хвильового: «Геть від Москви!». Своїм гаслом він закликав українських митців орієнтуватися на європейські, а не на російські зразки у творчості.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати привід до масового вилучення державою церковних цінностей на початку 1920-х рр.

Таким приводом став масштабний голод 1921–1923 рр. Влада заявляла, що церква має значні цінності і багатства, які можна використати на закупівлю продовольства для порятунку голодуючих. Насправді вилучені цінності були витрачені на фінансування комуністичного руху і розпалювання «світової революції».

Відповідь – А.