ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів.

Острозький Костянтин Іванович (1460–1530) – український князь із поліської гілки династії Рюриковичів. Упродовж життя обіймав посади тракайського воєводи, віленського каштеляна, вінницького й брацлавського намісника, маршалка волинського й київського воєводи. Був першим в історії Литви великим гетьманом литовським. Керував польсько-литовським військом під час московсько-литовських війн кінця XV – першої чверті XVI століття. Здобув переконливу перемогу в битві під Оршею (1514 рік). Ревний захисник православ’я.

Тобто князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець часів Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Першу згадку про українських козаків у писемних джерелах датовано 1489 роком.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток XІV століття.

На фото зображено Вірменський собор (1363–1370, архітектор Дорінг) у Львові. Ця пам’ятка архітектури пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірменів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії.

У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я і Східного Поділля переходили під владу Польського королівства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Він організував низку вдалих морських походів запорозьких козаків проти турків і татар. З ім’ям цього гетьмана пов’язане взяття козаками фортеці Кафа (1616 рік), Варни, нападу на Константинополь тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркер – «військо козацьке має складатися лише з двадцяти тисяч» – чітко вказує на умови Білоцерківського договору 1651 року, який було укладено після поразки козацького війська під Берестечком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Гетьманщини, Слобідської України й Запорожжя. У 1650–1680-х роках ці землі стали ареною подій, які дістали назву «Руїна». Активними учасниками цих подій були сусідні держави – Річ Посполита, Московське царство й Османська імперія, які безсоромно ділили й грабували Україну. Бахчисарайський договір 1681 року – це угода між Османською імперією і Кримським ханством з одного боку й Московською державою – з іншого.

Згідно з умовами договору:

• кордон між Московською державою й Османською імперією встановлено по р. Дніпро;
• міста Київ, Васильків, Трипілля з навколишніми містечками відходили до Росії, територія вздовж правого берега мала залишитися незаселеною;
• землю між Бугом і Дніпром вирішили теж не заселяти, зруйнованих фортець не лагодити й нових не будувати;
• кримські, очаківські й білгородські татари могли вільно пересуватися по обох берегах Дніпра;
• мешканці України мали право вільно ловити рибу в Дніпрі та його плавнях, добувати сіль у лиманах, полювати, плавати по Дніпру до Чорного моря;
• султан і хан обіцяли: не допомагати ворогам царським, писати царський титул повністю, припинити татарські наскоки на московські й українські землі.

Тобто йдеться про території між р. Дніпро (який був кордоном між двома державами) і Південним Бугом, яка на картосхемі позначена цифрою 3.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання такого явища в українській літературі як козацькі літописи.

«Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб’янки, «Літопис» Самійла Величка – ці твори дістали назву козацькі літописи. Тобто в них ідеться про козацьку добу в українській історії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання мети колоніальної політики Російської імперії другої половини ХVІІІ століття на українських землях.

Указом Катерини ІІ від 15 листопада 1764 року на Україні ліквідовано гетьманство і створено Другу Малоросійську колегію (яка стала головним керівним органом на українських землях) на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум’янцевим, у руках якого було зосереджено всю владу й перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини й повного підпорядкування правління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого й найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). У колегії було чотири російських представники, стільки ж українських старшин, прокурор, двоє секретарів (росіянин й українець).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного правління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.

Адміністратівно колегія була підпорядкована канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 року). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель й окреслила проблеми, які мали бути розв’язані передовсім. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.

Правильна відповідь – Б.