ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. гальмували процес ополячення й окатоличення, зменшували тиск шляхетського гніту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних положень Люблінської унії 1569 р., ключове з яких передбачає об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «княжата Коріатовичі», «князь Ольгерд», «пішли в сю землю й стали володарювати в ній» – чітко вказують на приєднання до Великого князівства Литовського Поділля після перемоги у битві на Синіх Водах 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань розвитку культури часів Київської Русі.

Із зазначених книжних пам’яток найдавнішою є «Остромирове Євангеліє», датоване 1056–1057 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі -  вотчини.

Вотчина — це спадкове земельне володіння, що передавалося від батька до сина. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Князі та великі бояри надавали землю своїм васалам (служилим людям) за вірну службу. Згодом ці землі ставали спадковими, перетворюючись на вотчини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь характеризувати відповідних період розвитку Галицько-Волинського князівства.

У 1199–1205 рр. відбувається утворення і становлення єдиної держави князем Романом Мстиславичем, він поширює свою владу на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Володимир Глибович», «Переяславль», «За ним же Україна багато потужила» – чітко вказують на першу згадку в літописі назви Україна, яка датується 1187 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Християнізація Русі у 988 році за Володимира Великого мала величезний вплив на її міжнародне становище. Вона не лише зміцнила внутрішню єдність держави, але й інтегрувала її до кола християнських європейських держав. Це відкрило шлях до розвитку дипломатичних, торговельних і культурних зв'язків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.