Тема: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України.

«Народний секретаріат» – це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 року постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – хронологічні рамки подій.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Хай буде Україна вільною», «вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України» – чітко вказують на початок Української революції (березень 1917 року).

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд» – чітко вказують на положення Тимчасової інструкції Тимчасового уряду Росії УЦР (серпень 1917 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту зовнішньополітичного курсу держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – держава.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що одними репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін. У листопаді 1906 року він видав указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи Петро Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство через руйнування селянської общини й перерозподілення земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі повинні були стати опорою царського режиму і водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержуючи надільну землю у власність, селянин мав змогу об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» і залишатися на старому помешканні або виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху в різні періоди, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки урядової політики.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської..», «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів» – чітко вказують на імператорський указ Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року. Прагнучи збити революційну хвилю, влада пішла на поступки, якими негайно скористалася українська громадськість для формування інфраструктури національного життя. З 1905 року в Наддніпрянщині було розгорнуто мережу осередків товариства «Просвіта».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей (діячів культури) з історії України.

Микола Лисенко – це видатний український композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання урядових заходів, спрямованих проти українського руху, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – Емський указ.

Словосполучення-маркери у джерелі – «ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові...», «Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена», « той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось»» – чітко вказують на прояви дії Емського указу імператора Олександра ІІ, що був виданий 1876 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків поразки Російської імперії в Кримській війні.

Серед зазначених у варіантах відповіді територій Російська імперія втратила Південну Бессарабію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціальних протестів українського селянства першої половини XIX століття.

У першій половині XIX століття селяни Наддніпрянської України перебували у кріпосній залежності. Як засоби соціального протесту вони використовували підпали поміщицьких маєтків; відмову відбувати панщину; утечі з маєтків землевласників.

Правильна відповідь – Б.