ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

• Г – Знищення Батурина військами Меншикова (1708 р.). Це відбулося під час Північної війни після того, як Іван Мазепа перейшов на бік Карла XII.

• Б – Діяльність П. Рум’янцева та «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769 рр.). Рум'янцев очолив Другу Малоросійську колегію після ліквідації гетьманства (1764) і розпочав масштабну ревізію.

• В – Остаточне руйнування Запорозької (Нової) Січі (1775 р.). Війська генерала Текелі виконали наказ Катерини II про ліквідацію козацької автономії.

• А – Анексія Кримського ханства Російською імперією (1783 р.). Видання Маніфесту про приєднання Криму, Тамані та Кубані.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Послідовність подій давньоруської історії XII—XIV ст.

• Г. Утворення Галицько-Волинського князівства (1199 р. — XII ст.) Князь Роман Мстиславович Волинський об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину державу.

• А. Захоплення Києва монголами (1240 р. — XIII ст.) Війська хана Батия взяли і зруйнували Київ, що стало початком монгольського панування на руських землях.

• В. Коронація Данила Романовича (1253 р. — XIII ст.) Князь Данило Галицький прийняв королівський титул від Папи Римського Інокентія IV у Дорогичині.

• Б. Створення Галицької митрополії (1303 р. — XIV ст.) Син Данила Галицького, князь Юрій І Львович, добився від Константинопольського патріарха заснування окремої православної митрополії у Галичі, щоб протистояти впливу Москви та Золотої Орди.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Микола Руденко – письменник, один із засновників Української Гельсінської групи.

Валентин Мороз – історик, публіцист, автор есе «Репортаж із заповідника ім. Берії», «Хроніка опору».

Василь Стус – поет, літературний критик, автор поезії «На колимськім морозі калина».

Вячеслав Чорновіл – журналіст, літературний критик, автор збірки «Лихо з розуму».

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Б 4 В.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

«Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 року передбачав скасування особистої залежності селян від поміщика, надання селянам громадянських прав.

Циркуляр міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 року призвів до припинення друку українською мовою шкільних і релігійних видань, закриття недільних шкіл.

Емський указ імператора Олександра II 1876 року передбачав закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, газети «Київський телеграф».

«Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року проголошував дарування демократичних прав і скликання Державної Думи. Відповідно «Маніфест…» сприяв здобуттю українцями досвіду парламентської діяльності, розгортанню мережі товариств «Просвіта».

Правильна відповідь – 1 Г 2 Б 3 Д 4 А.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Правильна відповідність між історичними поняттями та їхніми визначеннями:

1 – Г «Займанщина» – елемент звичаєвого права, який дозволяв козакам, селянам чи міщанам на підставі першості (хто перший «зайняв») володіти вільними землями, обробляти їх і ставати їхніми власниками.

2 – А «Паланка» – військова, адміністративно-територіальна та господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі. Усього на землях Вольностей Війська Запорозького було 8 паланок.

3 – Д «Зимівник» – тип козацького поселення, хутір, у якому запорозькі козаки (переважно одружені або ті, що тимчасово не брали участі в походах) займалися скотарством, бджільництвом і землеробством.

4 – Б «Панщина» – форма визиску селянства, що полягала в примусовому виконанні певного обсягу робіт (відробіткова рента) на користь землевласника зі своїм інвентарем.

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Д 4 Б.

ТЕМА: Київська держава.

Відповідність між подіями давньоруської історії та роками

• 1 → 988 р. (Б): Хрещення Русі князем Володимиром Великим.

• 2 → 1113 р. (В): Уважається датою завершення ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором першої (авторської) редакції «Повісті минулих літ».

• 3 → 1199 р. (Д): Князь Роман Мстиславович об'єднав Волинське та Галицьке князівства.

• 4 → 1187 р. (Г): Назва «Україна» вперше згадується в Київському літописі у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича.

Правильна відповідь – 1 Б 2 В 3 Д 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Конституції України. Наведена цитата є першою статтею цього документа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо спроба ліквідації галузевої системи керування народним господарством була здійснена в СРСР у 1957–1965 роках створенням системи раднаргоспів.
• освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу відбувалося в другій половині 1950-х на початку 1960-х років. Тому варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання;
• обмеження господарської самостійності промислових підприємств завжди існувало в радянській економіці. Усі підприємства були державної чи кооперативної власності й підпорядковані директивному плануванню. Спроби розширити господарську самостійність підприємств були здійснені в період «Косигінських реформ» (1965–1970 роки) і в період «перебудови» (1985–1991 роки). Тож варіант відповіді В не задовольняє умову завдання;
• стрімке погіршення економічних показників розвитку економіки й недієвість командно-адміністративних методів змусили радянське керівництво в роки «перебудови» покластися у стимулюванні економічного розвитку на приватну ініціативу: запровадження орендних і кооперативних форм господарювання. Варіант відповіді Г задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

1970–1980-ті роки характеризують як період «застою» – усеохопної кризи радянського ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру. Характерною ознакою цих часів було заперечення будь-яких спроб оновлення суспільства. Тодішню соціально-економічну сферу охопив тотальний дефіцит.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо для радянської економіки ніколи не був пріоритетним розвитком підприємств легкої і харчової промисловості (групи Б), пріоритетними були галузі важкої промисловості й енергетики (група А);
• варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання, бо твердження щодо стрімкого зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва не відповідає дійсності. Криза в сільському господарстві спонукала керівництво країни до розробки «Продовольчої програми» (1982 рік), однак створення агропромислових комплексів (АПК) так і не розв’язало проблеми колгоспно-радгоспної системи.
• варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо твердження про перехід до інтенсивних методів господарювання неправдиве. Радянська економіка розвивалася екстенсивними методами, навіть подолати «застій» у 1980-ті роки мали подвоєнням економічного потенціалу.
• варіант відповіді Г, у якому йдеться про падінням темпів промислового виробництва, задовольняє умову завдання. Адже від 1970 року економіка пішла на спад. До 1985 року темпи зростання навіть за офіційними даними промислового виробництва знизилися від 8,4  до 3,5 %; у сільському господарстві, що ніколи не працювало успішно, вони впали з 3,2 до 0,5 %.

Правильна відповідь – Г.