ТЕМА: Київська держава.

Маркер – «Заложив Ярослав церкву святої Софії» – указує на події 1037 року, коли за літописним переказом у Києві на честь перемоги над печенігами князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

До того ж Русь ніколи не завозила зерна з Візантії, а навпаки, навіть певний час була постачальником.

Процес відокремленню ремесла від землеробства – це другий суспільний поділ праці, який відбувався до утворення Русі-України.

За часів Русі-України й наступних епох аж до ХІХ ст. на українських землях не було занепаду промислів – мисливства й рибальства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Битва під Ярославом (17 серпня 1245 року) – битва військ Данила й Василька Романовичів проти військ претендента на галицький стіл Ростислава Михайловича, галицьких бояр і їхніх союзників (Польща й Угорщина).

Під час битви Данило прорвався до засадного полку угорців і напав на охорону Фільнія. У ході запеклої сутички (Данила ледь не полонили, а Лев Данилович зійшовся в поєдинку з Фільнієм) угорців було вщент розбито, Данило розірвав захоплений угорський прапор.

На лівому фланзі Василько подолав поляків. Утеча союзників деморалізувала доволі успішні дії Ростислава. Воїни Данила аж до глибокої ночі переслідували супротивників.

У результаті битви були полонені: Фільній, Володислав, Флоріан Войцехович і багато угорських і польських рицарів, бояр. Двох перших стратили, решту через рік відпустили за викуп. А Данило й Василько остаточно обстояли своє право на Галичину й Волинь.

Унаслідок Ярославської битви (1245 рік) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства й остаточно утвердився при владі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

На картосхемі жирною суцільною лінією позначено межі Руських князівств напередодні монгольської навали. Стрілками позначено напрямки двох походів (у 1239 й 1240–1241 роках), які хронологічно збігаються з подіями Великого Західного походу монголів (1237–1242 роки). У 1239 році монголи розорили Переяславське й Чернігівське князівства. У 1240–1241 роках володіння Дарила Романовича (Київське, Волинське й Галицьке князівства). Додатковими маркерами для визначення правильної відповіді є напрямки походів (зі сходу на захід) і назви міст, через які проходило військо хана Батия.

Тобто на картосхемі позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини (отчини) мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» («отчина») походить від слова «отець» («батько»), тобто батьківська власність.

Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами відбулося постановою Любецького з’їзду князів: «Кожен хай тримає отчину (вотчину) свою».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Маркери – «з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права», « Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами» – указують на наслідки хрещення Русі князем Володимиром. Саме завдяки цьому акту він поставив Русь-Україну в рівень з іншими державами Європи, установив династичні зв’язки з Візантією, а згодом з іншими державами, започаткувавши політику «шлюбної дипломатії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Ключові слова: «Тепер слов’яни бушують повсюдно…», «осіли на ній панами», «зіслов’янилась уся наша земля» — свідчать про події Великого розселення слов’ян. Саме в V–VII століттях слов’яни активно переселялися на Балкани, вели війни з Візантією, спустошували її території, засновували поселення й поступово асимілювали місцеве населення.

Цей період характеризується переходом слов’ян від кочового до осілого способу життя, розширенням територій проживання та значним впливом на політичну ситуацію у Візантійській імперії — саме ці процеси й описані в уривку візантійського історика.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото під буквого Г викарбовано монету на честь скіфського царя. На монеті зображений вершник-лучник. Цей образ є типовим для скіфів, які були відомі як вправні воїни-вершники. Напис на монеті містить ім'я царя Атея. Він був останнім правителем Великої Скіфії.

На решті монет зображено колісницю (А), кентавра (Б) і Пегаса (В) – істот із грецької міфології. Дані монети є зразками античної грецької культури, яка була поширеною в містах-колоніях Північного Причорномор'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Перехід від привласнювального (збиральництво, полювання, рибальство) господарства до відтворювального (землеробство, скотарство, ремесло) це характерна риса епохи неоліту. В історичній науці цей перехід дістав назву «неолітична революція».

Неолітична революція — це перехід людства від привласнювального до відтворювального господарства.

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти, не виробляючи їх самостійно. Це полювання, збиральництво та рибальство.

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самі виробляють необхідні для життя продукти. Це землеробство і скотарство.

Правильна відповідь – В.