ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки, умовах десталінізації, у період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні, письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – класифікація постатей за заданими параметрами.

Маркери Марія Приймаченко, її картина, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське наївне мистецтво».

Маркери й зображення Павло Тичина, поки з книгами чітко вказують, що зображена монета не належить до жодної із запропонованих колекцій.

Маркери й зображення Тетяна Яблонська, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму».

Маркери й зображення Василь Симоненко, строфа з його вірша чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Поети-шістдесятники України».

Маркери й зображення Іван Миколайчук, його кінографічні образи чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське поетичне кіно».

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знань основних подій XVII–XVIII ст. і вмінь установлювати їхню послідовність.

Руїна – друга половина XVII ст., 1659–1686 рр.

Паліївщина – початок XVIII ст., 1702–1704 рр.

Коліївщина – друга половина XVIII ст., 1768 р.

Хмельниччина – середина XVII ст., 1648–1657 рр.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Б,  4-В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знання основних подій, уміння встановлювати їхню послідовність.

Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка в Петербурзі – 1840 р.

Видання «Енеїди» І. Котляревського – 1798 р.

Повстання Чернігівського полку, керованого декабристами, – зима 1825/1826 рр.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове – 1892 р.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати візуальні джерела й установлювати послідовність подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, зображення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах XX–XXI століття події.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання історичних постатей.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. Як наслідок – занепад, розкол Гетьманщини, підпорядкування козацької держави Московії, розорення і фактична ліквідація козацького устрою на Правобережжі. 

У цей період із зазначених гетьманську булаву тримали:

• Іван Брюховецький, 1663–1668 рр.
• Юрій Хмельницький, 1659–1662 рр.
• Дем’ян Многогрішний, 1669–1672 рр.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки між історичними подіями, риси певної епохи.

Ідеться про період 1965–1985 рр., коли почали все рельєфніше проявлятися політико-ідеологічна криза радянської моделі розвитку. Узагальнено кризу характеризують поняттям застій. Так, для приховування неможливості побудови комуністичного суспільства, як було обіцяно в Програмі КПРС 1961 р., ідеологами Компартії було сформульовано концепцію розвинутого соціалізму. Її було закріплено в преамбулі Конституції СРСР 1977 р.

Ще одним ідеологічним конструктом стало твердження про існування в СРСР нової історичної спільності – радянського народу. Цим, фактично, прикривали цілеспрямовану політику русифікації (росіянізації). В УРСР це призвело до того, що в Донецькій області й Криму повністю зникали українські школи, а в інших областях вони функціонували переважно в селах. Вищу освіту було майже повністю зрусифіковано.

Також від 1965 р., коли прокотилася перша велика хвиля арештів дисидентів, посилили репресії проти інакодумців. Тобто влада, не маючи аргументованих відповідей на питання, які ставили дисиденти (порушення прав людини, законності, національних прав тощо), стала знову застосовувати репресії. Наступні хвилі арештів відбулися 1972 та на початку 1980-х рр. Фактично майже всі активні діячі дисидентського руху опинилися у в’язницях, психіатричних лікарнях або були позбавлені радянського громадянства.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку знання понять, термінів й уміння застосовувати їх.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата описаної в уривку джерела події.

Маркери – собор у Бересті, Митрополит і єпископи грецького обряду, нижче підписані, на вічну пам’ять проголошуємо, щоб найвищий пастир Вселенської Католицької церкви прийняв нас під свій послух… – дають змогу визначити, що в джерелі йдеться про укладення Берестейської церковної унії 1596 р.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка історичного джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, про діяльність якої йдеться в уривку джерела.

Маркери ...записавши військо в братство, зв’язав братство як… козацьке представництво в церковних і національних справах... дають змогу визначити, що в джерелі йдеться про діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Правильна відповідь: Б.